Матеріал подано без змін

Марко Черемшина - літописець життя селянського

(З досвіду роботи Обухівської центральної публічної бібліотеки Обухівської міської ради)

13 червня 1874 року в селі  Кобаках, що на Прикарпатті, у сім’ї простих селян народився майбутній український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права (до кінця життя захищав селян від свавілля влади) - Марко Черемшина.

Справжнє ім’я Марка – Іван Юрійович Семанюк. Своє дитинство він провів у селі Кобаки на Станіславщині (Івано-Франківщина). Сім’я була бідною. Батько дружив із видатним буковинським письменником Юрієм Федьковичем.

У 1889 р. Іван вступив до Коломийської гімназії. Старанно вчився, багато читав, беручи книжки в бібліотеці таємного гуртка, організованого гімназистами. Там же  познайомився з українською, російською, світовою літературою. Коломийську гімназію закінчив на відмінно та отримав стипендію єпископа Самуеля Гловінського, що дало йому можливість навчатися у Віденському університеті на юридичному факультеті, паралельно займаючись літературою. Після його закінчення у 1906 році Іван Семанюк працював помічником адвоката у Делятині, а в 1912 відкрив свою справу у Снятині, де активно займався громадсько-політичною, літературною і культурно-просвітницькою роботою. Перші твори, опубліковані в 1899 р. у львівському журналі «Літературно-науковий вісник», засвідчили народження талановитого й оригінального письменника. Протягом двох років Марко Черемшина написав ряд оповідань на тему гуцульського життя. В 1901 році вони вийшли у Чернівцях окремою книжкою під назвою «Карби». Новели з гуцульського життя»: «Святий Николай у гарті», «Хіба даруймо воду», «Раз мати родила», «Зведениця», «Більмо» та інші (разом 15), — присвячені зображенню життя темного й зубожілого гуцульського селянства за Австрії. Саме ця збірка одразу поставила Марка Черемшину в ряд кращих молодих українських письменників.

З 1919 року  почали з’являтися його оповідання, присвячені руїні галицького села, спустошеного подіями першої світової війни: «Село вигибає», «Село потерпає», «Бодай їм путь пропала», «Перші стріли» тощо. Третій тематичний цикл становлять оповідання Черемшини, писані про життя селянства під гнітом польської влади: «Верховина», «Ласка», «Коляда», «На Купала на Івана» та ін.

Герої новел Марка Черемшини – селяни, працьовиті, духовно обдаровані, чесні, гостинні, але гноблені соціально і національно. Письменник ненавидів будь-яке насильство над людьми, любив свій народ, цінив його історичне минуле і мріяв про краще майбутнє для нього.

Загалом, літературний доробок Черемшини становить близько 60 літературних творів (за виключенням публіцистичних виступів в газетах та майже загубленими поетичними пробами).

Доля відміряла йому короткий вік - 52 роки. 27 квітня 1927 р. Черемшина раптово помер у рідному селі Кобаки. Похований у Снятині. Нині в Кобаках у рідній хаті письменника створено музей. Є музей Марка Черемшини і в Снятині, де також споруджено пам’ятник-погруддя.

До 150-річчя від дня народження Марка Черемшини в Обухівській центральній публічній бібліотеці  для дорослих  підготовлено  книжкову викладку «Марко Черемшина – літописець життя селянського». До уваги користувачів пропонуються добірки творів Марка Черемшини, книжки та статті про його життя і творчість.

Всіх, кого зацікавила творчість письменника, запрошуємо до бібліотеки!                                                                                                    

Л. Храпач – завідувачка Обухівською центральною публічною 

                     бібліотекою для дорослих Обухівської міської ради