Матеріал подано без змін

До рідної природи з розумом і серцем

(З досвіду роботи Обухівської публічної бібліотеки для дітей)

«Все на Землі, все треба берегти і птаха, й звіра, і оту тварину, не чванься тим, що цар природи ти, -

Бо, врешті, ти - лише її частинка»

Україна, як і кожен її регіон, має своє, характерне лише для неї обличчя, яке визначається природою, рельєфом, ґрунтами, рослинністю, ріками та озерами. Природа впливає на господарську діяльність і світогляд людей, їхні вірування, звичаї, традиції і побут. Культуру українців не можна зрозуміти, не звертаючись до історії розвитку взаємин з природою - єдиним і незмінним джерелом матеріальних благ.

Удосконалюючи техніку і технології, людство зробило багато наукових відкриттів. З одного боку, це привело до підвищення благоустрою людей, з другого -створило протиріччя між цивілізацією і культурою, користю та сенсом, наукою і моральністю. Варто лише згадати будівництво водойм на Дніпрі, каналу Дунай-Дніпро і Очаківської греблі, осушення боліт Полісся й випрямлення русел малих річок, розорювання заплав та крутосхилів тощо. Тепер гомподарською діяльністю в Україні охоплено 92% території і практично вже немає жодного гектару екологічно чистої землі.

Щорічно обсяг забруднюючих речовин на 1 квадратний кілометр території в 3,2 рази вищий ніж у країнах Західної Європи. Внаслідок катастрофи на ЧАЕС понад 5 млн. га забруднено радіонуклідами. В містах - лавини сміття, скрізь надмірне шумове і теплове забруднення довкілля. Над промисловими центрами і містами постійно висять хмари диму, сажі, вихлопних газів та різних газоподібних відходів виробництва з величезною кількістю хімічних речовин. Внаслідок забруднення довкілля і вживання забруднених продуктів харчування поширюються хвороби й скорочується тривалість життя. Все це - результат недбалого ставлення до природного середовища.

Наш багатостраждальний та терплячий народ ще може чекати кращих часів, але отруєна й зруйнована природа України чекати вже не може.

Люди, схаменіться! Причина цього лиха криється перед усім у нашій свідомості, у перевернутій шкалі цінностей, де на першому місці стоїть не любов до всього живого, не досягнення гармонії з природою, а збільшення споживання природних багатств «на душу населення», бездумне «підкорення та перетворення», то образ людини як повновладного і безконтрольного «царя природи». Милосердя до всього живого - ось головна складова екологічного мислення людини. Милосердя повинно стати нормою життя, станом душі, а не пожертвою чи милостинею, які подають час від часу. Вмістіть у своєму серці весь ВСЕСВІТ, яким править не ненависть, а любов, будьте милосердними до природи і один до одного.

Малишева О. І.,

завідувачка Обухівською ДПБ