Матеріал подано без змін

Година інформації - «Чорнобиль. Зона. ХХI століття»

(З досвіду роботи Славутицького ЗБІЦ Київської області)

Учасники літературно-музичної вітальні традиційно зібралися, щоб згадати тих, хто, не замислюючись, віддав своє життя в ім'я порятунку мільйонів інших людей. Чорнобильська катастрофа досі смутком озивається в наших серцях. Ми розуміємо, що імена героїв не повинні бути забуті, і наша місія полягає в тому, щоб усі пам'ятали про їх подвиг і про наслідки цього страшного лиха.

Серед присутніх були колишні мешканці чудового міста Прип'ять, яке проіснувало лише 16 років. Вони розповіли багато цікавого зі свого життя у ті щасливі роки, коли ентузіазм та бажання творити охоплювало всіх.

За їхніми словами, працівники ЧАЕС брали активну участь у всіх заходах, запропонованих відділом культури. Серед них було відкрито багато нових талантів. Життя просто "кипіло" в цьому затишному містечку, йшов потужний розвиток у всіх напрямках і вірилося, що з кожним роком буде все краще і краще.

Але, на жаль, аварія на ЧАЕС перекреслила усі райдужні плани мешканців Прип'яті та не дозволила будувати щасливе життя в прекрасному місті, залишивши лише спомини.

 Любов Василевська, яка була однією з тих ентузіастів, прочитала власні вірші про любов до Прип'яти і того шматочка життя, який, на ії думку, був найщасливішим.

Слухачі ставили багато питань і паралельно розглядали фотографії, на яких зафіксовані багато моментів різних подій  з 1970 до 1986 року. Ці моменти відгукнулися болем у серцях присутніх.

Учасники заходу  подякували виступаючим дружними оплесками і побажали їм міцного здоров'я та успіхів.

 А ми, в свою чергу, радіємо з того, що пам'ять про Прип'ять і наших героїв буде жити вічно!

О. В. Кропта,

завсектором клубної роботи 

Славутицького ЗБІЦ

Київської області