Матеріал подано без змін

Поетична кав’ярня «Поезія, що зігріває…»

(З досвіду роботи Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради Броварського району Київської області)

Щороку 21 березня відзначають Всесвітній день поезії. 

Що таке поезія? Це своєрідна музика, кожна нота якої – частина життя. Поезія – сповідь, молитва, порада. Поезія всюди, її лише треба зуміти прочитати. Особливо надихає поезія з уст автора. 

Незабутня зустріч відбулася в Баришівській бібліотеці для дітей Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради з красивою панянкою, поетесою, нашою землячкою, жителькою с. Селища - Людмилою Скроцькою.

Наша бібліотека на короткий час перетворилась на затишну поетичну кав’ярню «Поезія, що зігріває…». Насолодитись поезією завітали здобувачі освіти 11-В класу Баришівського ліцею ім. М.Зерова разом з класним керівником Валентиною Фокіною.

Захід проходив в рамках Всеукраїнської інформаційно-просвітницької тематичної акції Українського інституту книги «Національний тиждень читання. Тиждень поезії». 

Ольга Биба, завідувачка бібліотекою акцентувала увагу на тому, що тема Тижня поезії – «дім». Гаслом став рядок із вірша Ірини Шувалової «Ріки незмінно течуть додому». Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. 

Саме цій темі був присвячений вірш «Мій дім», який написала наша гостя. Пані Людмила має талант від Бога: вміння і бажання писати вірші про свою маленьку Батьківщину, про наших захисників, про війну, про кохання. 

Читаючи свої поезії, наша гостя подарувала позитивний, ліричний настрій та запалила у наших серцях вогник щастя та любові до поезії. 

Зустріч пройшла в теплій, душевній атмосфері, і не залишила байдужим жодного з присутніх.

А для того щоб в подальшому було куди записувати свої думки на папері, працівники бібліотеки подарували поетесі невеличкий подаруночок та побажали їй натхнення, творчих успіхів, миру та Перемоги.

Провідний бібліотекар Баришівської бібліотеки для дітей

Юлія Гранько