Матеріал подано без змін

З глибини віків нас сяє мудре слово

(З досвіду роботи Обухівської центральної публічної бібліотеки Обухівської міської ради)

24 травня в Україні відзначають День слов'янської писемності та культури. Свято відоме також в інших східноєвропейських країнах: Болгарії, Сербії, Македонії, Чехії, Чорногорії.

Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства.

Кирило (мирське ім'я Костянтин) і його найстарший брат Мефодій народились у ІХ столітті в місті Солунь (нині Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника.

Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, яку, щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, суттєво змінив,  доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт  поширився у східних і південних слов’ян, отримавши в честь засновника назву «кирилиця».

Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057).

На основі кирилиці створені абетки слов’янських мов: української, білоруської, болгарської, македонської, сербської, російської, чорногорської.

Початком офіційного відзначення цього свята на державному рівні в нашій країні став Указ Президента України від 17 вересня 2004 року в якому підтримуючи ініціативу Національної академії наук України, громадських та релігійних організацій день 24 травня встановлено Днем слов’янської культури і писемності.

До цього свята в Обухівській центральній публічній бібліотеці  оформлена викладка літератури на цю тематику  «З глибини віків»  та проведена історична мандрівка про виникнення цього свята.

Вийшовши із родини слов’янських мов українська стала невід’ємною частиною всесвітнього простору та є однією з наймелодійніших мов. Важливо берегти свою мову та культуру, аби вона не зникла та не розчинилась серед інших. Мова – це ще одна наша зброя у протистоянні ворогу.

Україна є невід’ємною частиною європейської родини, бо має одні витоки зі східно  та південно-європейськими державами, спільну історію, писемність, культуру.

Л.Храпач – завідувачка  Обухівською центральною публічною  бібліотекою

                    для  дорослих Обухівської міської ради