Матеріал подано без змін

Великодні звичаї українців

(з досвіду роботи Обухівської центральної публічної бібліотеки Обухівської міської ради)

16 квітня весь православний світ святкує Великдень. Цього дня за традицією багато родин та близьких друзів зберуться за великим столом із безліччю великодніх страв. З давнини для українського народу Великдень є головним релігійним святом року. За багато тисячоліть у нас сформувалось чимало традицій, обрядів і вірувань, які передавались із покоління в покоління.

Підготовка до Пасхи-Великодня починається за тиждень, який називається Страсним, або Білим. Четвер цього тижня, який називають чистим, за традицією відводився на те, щоб прибрати оселю, прикрасити ікони святковими рушниками та всією сім’єю викупатися до сходу сонця у проточній воді, котра нібито змиває з людини всі гріхи й  хвороби.

У четвер господині починали готувати головні атрибути до Великодня: ритуальний хліб (паски), фарбовані або розписані яйця, великодній кошик зі стравами для посвячення їх у церкві.

Далі слідувала Страсна п’ятниця — це найсуворіший постовий день річного кола богослужінь, тому в п’ятницю віряни дотримуються суворого посту. Протягом цього дня також потрібно відвідати богослужіння. Суботу вважають днем спокою, переходом від Страстей Христових до Світлого Христового Воскресіння. Саме у суботу ввечері починається нічна служба, на яку беруть великодні кошики для освячення.

За повір’ям пасху треба випікати в четвер, бо робити це в п’ятницю вважається великим гріхом. Кажуть, що якщо випікати паску у п`ятницю, то вона не вдасться, а це негативно вплине на майбутнє всієї родини. Дуже хорошою прикметою вважають, якщо паска  вийде високою та добре випечеться. Це символізує щастя й добробут для всієї родини.

Ще однією особливою традицією було розфарбовування яєць. З давніх-давен розфарбовані яйця вважались символом відродження життя, природи і сонця. Раніше їх розфарбовували за допомогою природних матеріалів: кори та плодів дерев, трав і квітів. Кожен вид прикрашання яєць мав свою назву. Так, крашанками називають пасхальні яйця, пофарбовані у цибулинні. Дряпанками - ті, що були розфарбовані за допомогою голки, а писанками - яйця, декоровані стародавніми знаками за допомогою воску і барвників. Для розфарбовування останніх використовували спеціальний пристрій - писачку.

До церкви обов’язково збирали великодній кошик. Зазвичай його вміст залежить від регіону України та має свої особливості. Незмінним атрибутом залишається лише пасха. До кошика вкладають ковбасу, сало, хліб, масло і сир, а також предмети, такі як хрестики, медальйони, ікони та різноманітні обереги. Зверху кошик накривають рушником. Українці вірять, що все, освячене на Великдень, наділяється священною силою.

Великодню неділю за традицією зустрічають усією сім’єю за великим столом з великодніми стравами і зі світлими помислами, адже це свято символізує очищення душі та позбавлення від гріхів. У цей день не можна сваритися і лаятися, всі образи слід пробачити й забути. Не варто також працювати та займатися хатніми справами.

Закінчуються великодні святкування відвідуванням могил родичів. Вважається, що на Великдень Бог відкриває рай і пекло, щоб душі померлих предків відвідали рідних, і весь Великодній тиждень вони перебувають на землі поруч із живими.

До  Великодніх свят  в Обухівській центральній публічній бібліотеці для дорослих оформлена викладка літератури «Великодні звичаї українців», біля якої проводяться народознавчі бесіди та огляди літератури.

В цьому році ми святкуємо Великдень з гірким присмаком війни, але з великою надією на нашу неодмінну Перемогу!

 Л.Храпач – завідувачка Обухівською центральною публічною бібліотекою

                    для  дорослих Обухівської міської ради