Андрій  Зиль належить до славної когорти дослідників та популяризаторів історичної і культурної спадщини Київщини.

Андрій Степанович Зиль – український краєзнавець, лауреат премій ім. П. Чубинського, Національної спілки краєзнавців України ім. П. Тронька, ім. І. Калинець Міжнародного освітнього фонду ім. Ярослава Мудрого, почесний громадянин м. Борисполя, член Національної спілки краєзнавців України, голова Бориспільської районної організації Національної спілки краєзнавців України.

Андрій Степанович народився 27 жовтня 1944 року в селі Волевачі на Чернігівщині у бідній селянській родині. Ще у шкільні роки почав писати замітки про працьовитих односельчан і надсилати до районної газети, а пізніше — до обласної. У 1964 році, закінчивши Булахівську середню школу, вступив на філологічний факультет Київського державного педінституту (нині Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова), мріючи вивчити мову і літературу, щоб працювати журналістом. 

Закінчивши інститут Андрій Зиль працює вчителем української мови та літератури Глибоцької 8-річної школи Бориспільського району поєднуючи викладацьку і журналістську роботу. У періодичній пресі друкуються його статті, кореспонденції, рецензії, репортажі. Саме в цей період він заглиблюється в історичне минуле Бориспільщини, зрозумівши, що цей край має багату історію, яка мало досліджена. З 1974 року  Андрій Степанович переходить працювати на посаду кореспондента Бориспільської газети «Трудова слава», потім — районного радіомовлення, а з 1991 року — на посаду редактора Бориспільського міського радіомовлення, де працював до виходу на пенсію.

На протязі свого життя Андрій Зиль не полишає вивчати і популяризувати історію Бориспільського краю. Свою активну журналістську роботу він поєднує із краєзнавчими студіями. У творчому доробку краєзнавця понад 500 статей, кореспонденцій, тематичних сторінок, наукових досліджень.

Окремими виданнями вийшли книги: «Історія Бориспільщини» (1992), «Бориспільщина в роки війни» (1996), «Міста і села Київщини. Топонімічний довідник» (2001), «Історія Бориспільщини» (2002), «Чорна книга Бориспільщини» (у співавторстві, 2001), «Набат вічної скорботи» (2008).

Понад 20 років Андрій Степанович збирав матеріали про Павла Платоновича Чубинського. Результатом наполегливих пошуків стала книга «Народознавець. Павло Чубинський і його доба» (2009). Досліджував краєзнавець і героїчну історію  гетьмана Івана Сулими та його родовід, яка вилилася у книжку «Сулимівський пантеон» (2012). 2013 року вийшла книга «Бориспільщина — край добра і любові» (у співавторстві,), присвячена 90-річчю Бориспільського району. Андрій Зиль співавтор і редактор видань з історії села Воронькова «Рушники долі» (2017) та  «Бориспільська голгофа» (2018).

Творчість А. С. Зиля вивчається в шкільному курсі української літератури, відповідно до програми «Література рідного краю. Літературна Бориспільщина. 5–11 класи», рекомендованої науково-методичною радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Андрій Степанович продовжує активно працювати з молоддю, консультуючи при написанні наукових робіт Малої академії наук, виступає з лекціями перед учнівськими та педагогічними колективами, бере участь у наукових конференціях, присвячених П. Чубинському, М. Вербицькому, Т. Шевченку, проблемам краєзнавства.

Попри свій поважний вік Андрій Зиль продовжує займатися пошуками нових матеріалів, відкривати  нові імена Бориспільського краю. 

Київщина несказанно багата на культурні та історичні визначні пам'ятки. Їхати у пошуках нових відкриттів можна в будь-якому напрямку і гарантовано знайти для себе багато нового та цікавого. А такі краєзнавці, як Андрій Степанович Зиль, допомагають знати і пишатися  величною історією рідного краю.