КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей» продовжує представляти матеріали, в рамках започаткованого бібліотекою інформаційно-просвітницького проєкту «Кримська світлиця», що проводиться з метою соціальної адаптації громадян України, які залишили тимчасово окуповану територію України - Автономну Республіку Крим (АРК) та пропонує вам матеріали про перебування українського поета, сатирика, перекладач античної літератури та лікаря Степана Руданського в Криму.

Життя і творчість Степана Руданського тісно пов’язані з Кримом, з Ялтою.

У 1861 році випускник Петербурзької медико-хірургічної академії Степан Руданський отримує  призначення в Ялту, де восени він і приступить до роботи міським лікарем. Ялта на ту пору була невеликим містечком, де проживало 364 жителі. Обов'язки міського лікаря Руданський періодично сполучав з працею повітового лікаря та роботою в лікарняному відділенні. До служби відносився вельми сумлінно, що відразу оцінили мешканці міста, передусім з найбідніших верств, яким він нерідко допомагав ліками і не брав гроші за лікування. З його ініціативи в Ялті була відкрита прийомна кімната для хворих, а також виділені місця у лікарні для жінок і для незаможних хворих. З 1864 року Руданському довірили обов'язки карантинного (санітарного) і портового лікаря Південного узбережжя Криму. С. Руданського турбував екологічний стан міста, поширення тут інфекційних хвороб. Він виступив ініціатором влаштування загальноміського фонтану з водою. Громадська діяльність невтомного Руданського отримала схвалення суспільної думки. Він був одним з проектантів нового базару, створив першу медичну бібліотеку на Південному узбережжі Криму, домагався створення в місті пожежної служби, метеорологічної станції, займався вивченням таємниць археологічних розкопок. Про повагу ялтинців до Руданського свідчить обрання його почесним мировим суддею Сімферопольського Ялтинського округу. 

У колі товаришів Руданського були люди різних національностей, сам поет зі щирою цікавістю знайомився з мовами жителів багатонаціонального Криму, зокрема вивчав грецьку і кримськотатарську мови. Також серед захоплень Руданського важливе місце посідала археологія. Ознайомившись з розкопками у Партеніті, в маєтку Раєвських, що під Аю-Дагом, С. Руданський написав статтю, яку високо оцінили спеціалісти. Допомагав авторитетному професору з Одеси П. К. Бруно скласти карту Південного берега Криму в генуезький період та визначити околиці Судака. Разом з лікарем Тобіним С. Руданський влітку 1871 року розпочав вивчати стоянку первісної людини на мисі Ай-Тодор. 

Та найголовнішою пристрастю у житті С. Руданського, його любов'ю і болем залишалось українське художнє слово. Письменник пробував свої сили у різних жанрах, писав балади, ліричні вірші, гуморески, драми, історичні поеми, займався перекладами. Заслуговують уваги історичні поеми Руданського, у яких лейтмотивом проходить протест проти неволі України, передусім у поемах "Мазепа, гетьман український" та "Іван Скоропадський", які довго не публікувалися. Всі ці твори об'єднує гнів до поневолювачів України і глибока певність у майбутньому воскресінні Батьківщини. 

Письменник свято вірив у історичні перспективи рідної української мови, яку блискуче знав і тонко відчував. Справжнім майстром слова зарекомендував себе С. Руданський у гумористичних співомовках, популярність яких серед народу можна зрівняти хіба що з Шевченковою поезією.

Більшість співомовок С. Руданського написані в Петербурзі. Опинившись в Криму, поет – прекрасний знавець фольклору – мабуть, часто згадував чумацькі пісні. З давніх-давен чумаки ходили в Крим за сіллю та іншими товарами. На основі цього матеріалу С. Руданський написав п'єсу "Чумак".

Події відбуваються на березі моря. В драмі тісно переплетені елементи реалізму і романтизму. У 1871 році С. Руданський переробив свій твір, назвавши його дивоспівом. 

Найважливішою літературною справою для С. Руданського в Ялті став переклад "Іліади" Гомера. Це дійсно було подвижництво: в провінційній Ялті Руданський взявся за переклад всесвітньовідомого епосу, маючи тільки текст оригіналу. Публікація легендарного твору українською мовою сприяла входженню української літератури в лоно світового письменства.

Ім'я Руданського стало невід'ємним від Криму, зокрема Ялти, де на його честь названа одна з центральних вулиць міста. Його ім'ям названа народна капела бандуристів при Кримському державному педагогічному інституті. Товариством "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка встановлено премію ім. С. Руданського за внесок у розвиток української культури в Криму. Символічним можна вважати і те, що саме на вулиці Степана Руданського в Ялті була відкрита перша міська школа з українською мовою навчання.

{gallery}20-04-23{/gallery}