Київська обласна бібліотека для дітей Київська обласна бібліотека для дітей

ВИШИВАНКА — ЖИТТЄВИЙ СИМВОЛ ЄРКОВЧАН

 

Матеріал поданий без змін

 

ВИШИВАНКА — ЖИТТЄВИЙ СИМВОЛ ЄРКОВЧАН

(З досвіду роботи Єрковецької публічної бібліотеки Дівичківської ОТГ Київської області)

Вишиванка – барвисте творіння жіночих рук. Вона — символ сім’ї, культурних цінностей та надбання українського народу протягом століть.

Єрковецька сільська бібліотека щиросердно вдячна односельцям, котрі без вагань дарували у сільську світлицю, що діє при бібліотеці, безцінні родові обереги — сорочки-вишиванки. 

Із сивої давнини до нашого часу дійшли неповторні, обвіяні легендами, історії створення єрковецьких вишиванок, адже кожній з них близько 100 років. 

Відомо, що до роботи сільські майстрині приступали з молитвою. Вишивалися сорочки до різних випадків. Були повсякденні, святкові і пожнивні. Особливе місце займала весільна сорочка. Вона одягалася всього лише один раз за все життя, а потім ховалася в скриню і дуже часто одівалася ще раз – уже в останню дорогу. Так було у випадку з моєю бабусею.

Виготовлялися сорочки з домашнього конопляного полотна, ширина якого 40-50 сантиметрів. Пізніше вони шилися і з коленкору. Були сорочки до уставки (зі зборами) і без уставки (без зборів), вишивалися хрестиком і гладдю. Бабусі розповідають, що нитки для вишивання фарбували тим, що було під рукою: в корі, в корінні, в листі. В нашому селі найпоширеніші квіткові орнаменти, ними прикрашали навіть чоловічі вишиванки. Цікаво, що дві однакові сорочки важко було знайти, кожна жінка застосовувала власну фантазію. 

Вишивати навчали дівчаток у ранньому віці, адже вони повинні були готувати собі посаг, ще й коханому парубку вишити сорочку. Тому тогочасні хати неможливо було представити без чарівної скрині, наповненою до верху різноманітним вишиванням та сувоями домотканого полотна. І в нас у світлиці все так. 

Дивишся на ці безцінні скарби села і уявляєш скільки любові, праці, недоспаних ночей, мрій, надій, думок пам’ятають ці вікові вишиванки, і вкотре переконуєшся — це не просто одяг, це щось дуже особисте, до щему  серця рідне і дороге, і тому святе. 

 

Ольга Шульга,

директор Публічної біліотеки

с. Єрківці Дівичківської ОТГ