Знаний польський казкар, поет і письменник Ян Бжехва, автор славнозвісної «Академії пана Ляпки» настільки видатний, що не потребує особливого представлення. Однак його доля та шлях у літературі були досить неординарними та своєрідними!

 Перші двадцять років своєї літературної кар'єри Ян Бжехва (справжнє ім’я Ян Віктор Лесьман) бачив себе серйозним ліричним поетом. Але не всі поділяли його думку. Почитавши вірші юного Бжехви, його старший кузен, великий польський поет Болеслав Лесьман, порадив йому зосередитися на навчанні, а потім стати суддею чи адвокатом і викинути віршування з голови. 

Бжехві було вже під сорок, коли він приніс видавчині Янині Морткович добірку віршів, які і стали його першою книгою віршів для дітей «Танцювала голка з ниткою» (Tancowała igła z nitką). Ця книга, що з'явилася у книгарнях перед Різдвом 1937 року, зробила Бжехву знаменитим і назавжди увійшла до канону польської дитячої літератури. А Бжехва зрозумів, що краще бути першим поетом-казкарем (польською мовою «байкописцем»), ніж непоганим поетом другого ряду…

До війни (1939-1945 рр.) Бжехва співпрацював із варшавськими кабаре та написав чимало популярних шлягерів. Найпопулярнішою ж піснею на вірші Бжехви стала композиція «Кажани» («Nietoperze»). Поет Станіслав Ришард Добровольський згадував, що під час служби в армії йому навіть доводилося співати цю пісню на заняттях зі стройової підготовки. Цій пісні судилося пережити Другу світову війну, і з настанням нової історичної епохи вона анітрохи не втратила свого блиску та витонченості.

Ян Бжехва виглядав як заможний, елегантний адвокат, яким він насправді і був! Випускник юридичного факультету Бжехва у 1918 році став одним із засновників та провідних юрисконсультів Союзу артистів сцени та композиторів (Związek Artystów i Kompozytorów Scenicznych - ZAiKS) – асоціації з охорони авторських прав та інтелекту. На той час у Європі вже діяла система авторських відрахувань, але у Польщі цієї практики ще не було, тож Бжехва зі своїми однодумцями здійснив справжнісіньку революцію, навчивши поляків не лише поважати чужу інтелектуальну власність, а й платити за неї.

У ролі дитячого письменника Ян Бжехва дебютував досить пізно, та й досвід спілкування з дітьми у нього був не надто багатим (його єдина дочка вперше побачила батька, коли їй виповнилося дев'ять років).

«Академію пана Ляпки», одну з найвидатніших дитячих книг у світовій літературі, Бжехва писав під час війни. Як він сам згодом зізнавався, для нього це була втеча від жахливої дійсності, яка допомогла йому вижити. Не дивно, що деякі тодішні реалії позначилися на казковій повісті, хоча їх не так легко розгледіти за захоплюючим сюжетом…

Бжехва був настільки популярним, що поета не тільки наслідували, а навіть іноді видавали себе за нього. Поет Ігор Сикирицький згадував, як одного разу Бжехва здалеку показав йому чоловіка, який підписував дітям нові книги письменника, видаючи себе за нього. «Але ж це самозванець! – обурився Сикирицький. – Чому ви його не зупините?». «Мені він не заважає, – усміхнувся у відповідь Бжехва. – Я підписувати книжки не люблю, а у цього пана, наскільки я знаю, прекрасний почерк…»