Васильківська кераміка Київщини є цінним надбанням декоративно-прикладного мистецтва України. Серед знаних майстрів, які своїм талантом і працею, закарбували її в національній культурній спадщині був відомий митець кераміки із Василькова Михайло Денисенко.

Михайло Іванович Денисенко (16.12.1917–07.12.2000) - знаний український художник-кераміст, маестро васильківської майоліки.

Дитинство та юність майстра минули на Чернігівщині у селищі Олешня – осередку традиційного гончарства Сіверського краю, з роду гончарів з діда-прадіда – одного з найбільших і найдавніших гончарних осередків Чернігівщини. Ще у юнацькі роки Михайло утвердився в прагненні стати художником. У сім’ї майстра шанували мистецтво в усіх його видах – грали на музичних інструментах, співали, малювали. Михайло Іванович навчився «чаклувати» над глиною у свого діда, гончарював і прадід. Професійну художню освіту здобував у Київському художньому технікумі та Харківському художньому училищі.

В роки Другої Світової війни Михайла Денисенка вивезли до Німеччини на примусові роботи. Після звільненні він потрапляє у Париж. І при першій можливості їде в майстерню Родена щоб долучитися і відчути велич мистецтва цього майстра.

Становлення М. Денисенка як художника-кераміста починається з призначенням на посаду головного художника Васильківського майолікового заводу. Під його керівництвом невелике рядове підприємство перетворилося на всесвітнє відоме виробництво, а продукція отримала назву «Васильківська майоліка». М. Денисенко запровадив нові технології гончарного виробництва в Україні, відроджуючи автентичні традиції виготовлення та оздоблення васильківської кераміки, очолив школу високого гончарного мистецтва. 

Саме завдяки праці М.Денисенка і його колег Васильківський майоліковий завод з рядового підприємства перетворюється на всесвітньовідомий центр виготовлення самобутніх виробів народного гончарного мистецтва з неповторним українським національним колоритом.

Він був автором численних майолікових композицій, декоративної скульптури, декоративного та ужиткового посуду. У творчості Михайло Денисенко тяжів до української фольклорної тематики, розвивав традиції народної гончарної кераміки і майоліки, декоративної пластики. 

Від 1950 року Михайло Іванович учасник республіканських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставок, зокрема за кордоном його роботи експонувалися в: Бельгії, США, Греції, Франції, Австрії, Італії, Німеччині, Угорщині, Польщі. Персональні виставки відбулися у Києві (1978) та Чернігові (1984).

За свою самобутню творчість і працю з утвердження та поширення традицій народної культури Михайло Денисенко був відзначений численними нагородами та преміями, а його твори є справжніми перлинами музейних збірок і приватних колекцій в різних куточках України. Роботи Михайла Івановича Денисенка зберігаються у 20 музеях України, а також в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» та Яготинському державному історичному музеї на Київщині.