Київська обласна бібліотека для дітей Київська обласна бібліотека для дітей

«Кримська світлиця»

КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей» в рамках, започаткованого бібліотекою, інформаційно-просвітницького проєкту «Кримська світлиця», що проводиться з метою соціальної адаптації громадян України, які залишили тимчасово окуповану територію України - Автономну Республіку Крим (АРК), пропонує добірку віршів відомих українських поетів, присвячених цьому, омитому морем і зігрітому сонцем - особливому краю.  Доповнюють матеріал - репродукції картин севастопольського художника Володимира Ольхова, з чудовими пейзажами Кримського півострова.

Галина Гордасевич (31.03.1935 - 11.03.2001) - відома українська поетеса і прозаїк, політв’язень сталінських таборів і співзасновниця перших організацій Товариства української мови і Народного руху на Донеччині. Була засуджена комуністичною репресивною системою до 10 років таборів за «складання націоналістичних віршів та антирадянську агітацію серед студентів». Лауреат літературного конкурсу «Шістдесятники» за 1996 рік, премій імені Олександра Білецького в галузі критики, імені Валерія Марченка в галузі публіцистики за 1997 рік. Автор 4 поетичних збірок, 4 книг прози та  публіцистики. Активно займалась перекладацькою діяльністю.

 

ЗУСТРІЧ З МОРЕМ

Я йшла на поклик моря

По вуличках покручених,

Я йшла на поклик моря,

Як за оленем пес,

А море утікало

Оленем неприрученим

А море маскувалося

Під мирну синь небес.

І щоб уже до решти

Мене заморочити,

Воно схопило сонце

Й сховало в глибині.

Медузи пропливали,

Немов метеорити,

І срібні риби місяців

Плескалися при дні.

Я йшла така зворушена,

Збентежена, розгублена,

Що сталося зі мною -

Зрозуміти не могла.

Це хмари, а чи хвилі я

Долонями голубила?

Чи я брела у морі?

Чи в небі я пливла?

 

Данило Кононенко (01.01.1942 - 15.01.2015) - український поет, перекладач, публіцист, член НСПУ, Заслужений діяч мистецтв України, Заслужений журналіст України. Другою батьківщиною для Д. Кононенка став Крим. Тут вийшли його поетичні книжки: «Джерело», «На весняному березі», «Квітучих соняхів оркестр», «З любові й добра». Поет багато перекладав із кримсько-татарської, російської, білоруської мов. Писав літературно-критичні статті, упорядкував антологію «Люблю тебе, мій любий Криме» з творами українських поетів про Крим. Разом з місцевими композиторами створив близько 20 пісень, серед яких найбільш відомі «Земле моя кримська», «Вік Україну люби», «Село моє» та інші.

 

ЛЕСИНА ОСІНЬ В ЯЛТІ

Ах, осінь в Ялті!..

Гожа днинка,

На кленах - листячко руде...

Здалося: Леся Українка

До моря вуличкою йде.

Бона ще молода й красива,

Жагучих сповнена надій

Ця волиняночка вродлива

У вишиваночці своїй.

Ішла, ішла та й притомилась,

На камінь сіла відпочить,

До кипариса прихилилась

На мить якусь, лише на мить.

А вітерець - їй гладить коси,

У очі сонце зазира...

Яка ж погожа в Ялті осінь,

Яка чарівниця-пора!

Ген, море міниться і грає,

Блакиттю весело сія.

О мій південний диво-краю,

Прекрасна стороно моя!

Я так люблю тебе віднині

Країно світла - ясний Крим!

Твоя краса й краса Волині

Злилися в серденьку моїм.

У голубім серпанку гори

Такі зелені і круті!

А Леся дивиться на море

Й шепоче вірші золоті.

Про квітку ту, що зацвітає

Серед бескеття й пустоти

І камінь помить, пробиває,

І помира, щоб знов цвісти.

О, ломикаменю мій милий,

О, квітко мужня, як боєць,

Звідкіль собі черпаєш сили

Скажи мені. Ти - мій взірець,

І слово в’яжеться до слова,

І на папері ожива

Високих дум першооснова,

Ясні Поезії дива.

І за сторінкою - сторінка,

У вірш, в поему вироста...

Працює Леся Українка

Поетка мужня і проста.

А в небі - чиста-чиста просинь,

День в сяйві клена догора...

Яка чарівна в Ялті осінь -

Натхненна Лесина пора!

 

Петро ОСАДЧУК (02.12.1937 - 08.10.2014) - відомий прикарпатський поет, журналіст, літературний  критик, перекладач та громадсько-політичний  діяч. Лауреат літературних премій імені: М. Островського, В. Сосюри, П. Тичини, С. Олійника, С. Руданського, А. Бортняка, В. Юхимовича та премії «Планета поета» імені Л. Вишеславського. 

Осадчук є автором понад 20 збірок поезій, основні з яких - «Вітряк», «Третій перевал», «Біографія вірності», «Лінія життя», «Взаємодія», «Пряма мова», «Незрима стріла часу». Опублікував політико-сатиричні збірки «Театр перед мікрофоном», «Літаюча тарілка», «Реєстр українського лайдацтва». Перу митця належать понад 10 книжечок для дітей, серед яких «Ясний світ» та «Все співає і росте». Поезії різних народів письменник втілив у своїй авторській антології перекладів «Піднебесні паралелі». На окремі  вірші Осадчука написані пісні. 

 

Сплять змії в скелях Кара-Дагу.

Жадання сплять в розніжених тілах.

А хвилі йдуть на берег, як на плаху,

І кров’ю він блакитною пропах.

Не знаючи ні суму, ані страху,

Мчать хвилі з моря на семи вітрах.

Аби об скелю вдарити з розмаху,

Хребти сріблясті потрощити в прах.

Одні конають, інші що є духу

До берега долають сотні миль -

І знов приходить самогубство хвиль.

Та є натомість безнастанність руху,

Що в смерті відвойовує права,

І повсякчас гармонія жива.

 

Анатолій ГРИЗУН (28.05.1948 - 21.05.2018) - український поет, літературознавець, журналіст, перекладач, викладач Сумського державного педагогічного університету ім. А. Макаренка. Автор 12 літературних збірок, лауреат всеукраїнських літературних премій - імені Василя Мисика та Олександра Олеся Співавтор антології фризької поезії українською мовою. 

 

Пам'яті Максимілана Волошина

Гора Карадаг, що побіля Коктебельської бухти, одним своїм краєм практично відтворює профіль поета й художника Максиміліана Волошина, який тут довгі літа мешкав. З цього приводу існує багато легенд.

(Автор)

Вписавсь навіки в Карадаг

Поетів профіль,

Створили свій архіпелаг

Безсмертні строфи.

У глоди, хвої та плющі

Вберуться скелі.

Не змиють хвищі і дощі

Цих акварелей.

Зайшов я у поетів дім -

Неначе вдома:

Світлини в сяйві молодім,

Книжки знайомі.

Сюди гукатимуть весь рік

Оці скульптури;

Олександрит і сердолік,

Та гори-мури.

Ти стільки чесних

прихистив,

Максимільяне.

Любов до тебе - той мотив,

Який не в’яне.

 

Ольхов Володимир - відмий кримський художник, живе і працює в Севастополі. З 1985 по 2015 роки відбулося 11 його персональних виставок в Криму. У 2010 році велика персональна виставка Ольхова експонувалася в Центральному Будинку художника у Києві. Чималий внесок художник вніс в роботу по відновленню храмів Криму. Він брав активну участь в розписах Володимирського Собору (м. Херсонес), Фороської церкви, Покровського Собору та храму святого Філіпа (м Севастополь). У 2005 році майстер нагороджений почесною грамотою Національної Спілки України  «За вагомий особистий внесок у розвиток образотворчого мистецтва України». Картини Володимира Ольхова прикрашають багато галерей і приватних зібрань в Україні, Німеччині, Польщі, Бельгії, Нідерландах, Туреччині, Японії, Австрії, Америці та інших країнах ближнього і далекого зарубіжжя.