Матеріал подано без змін

«Чорнобиль: біль пам‘яті»

 (З досвіду роботи Славутицького ЗБІЦ Київської області)

Тема чергової зустрічі нашого проєкту «Історії Славутича» була присвячена аварії на ЧАЕС та ії героям. Цій захід відбувся 25 квітня в Загальноміському бібліотечно-інформаційному центрі. 

На зустріч були запрошені всі ті. хто безпосередньо приймав участь в ліквідації аварії. Своїми спогадами з нами поділилися:

Володимир Олексійович Комаров, начальник цеху ТАІ, заступник директора ЧАЕС після аварії; Олександр Петрович Забірченко, профспілковий лідер; Анатолій Кас'янович Сухецький, інженер-фізик, начальник цеху радіаційної безпеки (1978-1999); Валерій Дмитрович Дмитрієв, заслужений енергетик України; Микола Олександрович Штейнберг, головний інженер ЧАЕС (на той час), який подарував нашому центру свою книгу «Чорнобиль: про минуле, теперішнє і майбутнє», де аналізуються причини аварії і робляться висновки, щоб ніколи не повторити ці помилки.

До присутніх звернувся міський голова Юрій  Кирилович Фомічев з подякою та привітанням і виразив  низький уклін героям-ліквідаторам.

Згадуючи  аварію на ЧАЕС, ми не можемо не говорити про місто Прип’ять. Мешканці  міста з сумом і любов'ю розповідають про нього, життя в якому було схоже на казку.

Олександр Олексійович Демидов продемонстрував  ролик з фотографіями того часу, на яких присутні пізнавали себе та знайомі обличчя.

Лілія Ахметівна Хайруліна та Любов Миколаївна Василевська поділилися своїми спогадами про роботу та життя в Прип'яті. Любов Миколаївна прочитала свої  вірші, присвячені місту.

Ну, і звичайно ж, на зустрічі виступив наш почесний мер Володимир Удовиченко. Як завжди, цікаво і змістовно, він розповів про те, що прийшлось пережити Славутичу після закриття ЧАЕС, про тогочасні проблеми, але зараз він дивиться в майбутнє з великим оптимізмом і впевнено  прогнозує небувалий  розвиток нашого міста.

На заході була присутня і наша славутицька  молодь. Адже зв'язок поколінь особливо важливий в таких питаннях, як пам'ять. Хочеться, щоб наші діти і онуки зробили свої висновки і не повторювали наших помилок, а жили краще від нас.

Та біль і пам'ять в людських серцях залишається і донині. Із покоління в покоління ми будемо передавати імена тих, хто захистив нас і весь світ від ядерного ворога.

У фіналі зустрічі всі учасники зібрання поставили свої підписи і закликали всю Громаду Славутича підтримати Звернення  до українських і міжнародних  інституцій - сприяти визволенню з російського полону ста тридцяти одного  військовослужбовця в/ч 3041.

Це вони охороняли не тільки Чорнобильську станцію, не тільки Славутич, а всю Україну, Європу і весь світ від нового ядерного лиха.

Кропта О.В., 

завсектором клубної роботи

Славутицького ЗБІЦ

Київської області