Матеріал подано без змін

Вчений з Гетьманською булавою

(З досвіду роботи Обухівської центральної публічної бібліотеки Обухівської міської ради)

29 березня 1728 року у селі Лемеші (нині Чернігівщина) в родині бідного козака Григорія Розума та Наталії Розумихи народився Кирило Розумовський, останній гетьман Лівобережної України. У 18 років він став президентом Російської Академії наук, яку очолював протягом п’ятдесяти років. Перші чотири її президенти були німцями. Після того як російською імператрицею стала Єлизавета І, вона спрямувала свою політику проти засилля німців. Протягом п’яти років посада президента залишалася вакантною. Бо Єлизавета не бачила достойної кандидатури. На той час Кирило Розумовський повернувся до Петербурга з-за кордону, отримавши там гарну європейську освіту. Та найголовніше – став довіреною особою імператриці.  

Своїй кар’єрі Кирило зобов’язаний старшому брату Олексію, який маючи чудовий, особливий голос потрапив до царського хору Єлизавети. Говорять, що імператриця та український козак Олексій таємно одружились, за що родина Розумовських отримала графський титул.

Олексій турбуючись за освіту свого меншого брата відправив Кирила на навчання до Європи. Той навчався в університетах Берліна, Страсбурга, Кенігсберга. Повернувшись до Санкт-Петербурга, Кирило Розумовський одружується із близькою родичкою імператриці - графинею Катериною Наришкіною, придане котрої складало 44 тисячі селян, землі і села у Пензенській губернії, Підмосков'ї та цілий квартал у Москві і  яка народить йому вісім дітей.

Маючи добру освіту, Кирило користується авторитетом серед російських вчених. Згідно указу імператриці він був призначений президентом Петербурзької академії наук.

На прохання козацької старшини, яку підтримав Олексій Розумовський, імператриця Єлизавета I Петрівна іменним указом відновлює гетьманат. На Глухівській раді, яка відбулась в лютому 1750 року, за вказівкою імператриці гетьманом Лівобережної України було обрано Кирила Розумовського. Його самого на раді не було, він не бажав переїзжати з міста до провінції, але за суворим наказом Єлизавети змушений був поїхати до Глухова.

Після обрання гетьманом,  Кирило Розумовський почав докладати зусиль до розбудови автономії Гетьманщини. Без погодження з Петербургом він призначав полковників, сприяв забороні поширювати на українців «холопство», хоч роздавав у володіння козацькій старшині сотенні містечка з вільним населенням, здійснював адміністративну та судову реформи. Прагнув налагоджувати міжнародні зв’язки. Виношував ідею створення університету в новій гетьманській резиденції – Батурині. Однак цей проект не вдалося реалізувати. Сприяв розвиткові української науки (зокрема історії), літератури й мистецтва. Після приходу до влади Катерини ІІ гетьманство було ліквідовано у 1764 році. Розумовський вирушив у подорож за кордон. Протягом 11 років нова імператриця не дозволяла йому повернутися в Україну. 1794-го він остаточно переїхав до Батурина. Займався меценатством. Помер у січні 1803-го в Батурині, де його і поховали в трапезній церкви Воскресіння Христового, яку він відбудував на руїнах мазепинської церкви. 

До цієї дати в Обухівській центральній публічній бібліотеці оформлена тематична полиця «Вчений з гетьманською булавою», де висвітлена література про гетьмана Кирила Розумовського. Запрошуємо до бібліотеки.

Л.Храпач – завідувачка  Обухівською центральною публічною  бібліотекою 

                  для  дорослих Обухівської міської ради