Слова і думи Володимира Самійленка

Матеріал поданий без змін

(Презентація книги Самійленко В. Твори / Володимир Самійленко; упоряд. А. Сірант. – К. : Видавництво Ліра-К, 2020. – 432 с.)

(З досвіду роботи Києво-Святошинської центральної районної бібліотеки для дорослих Київської області)

З прадавніх-давен живе наш український народ на власній благословенній землі, працює на ній, захищає її, оспівує її і свою любов до неї у слові – м’якому, соковитому, звучному, барвистому й мелодійному.

Багата наша Києво-Святошинська земля на талановитих людей. Серед них – письменники, поети, які прославили наш край та оспівали його в своїх чудових творах. З метою популяризації творчого доробку письменників Києво-Святошинського району як відомих, так і початківців в Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих було впроваджено інформаційно-краєзнавчий проект «Сузір'я літературних імен рідного краю». Метою цього проекту є поширення краєзнавчої інформації на сайті бібліотеки та соціальних мережах, співпраця з ТОВ «Видавництво Ліра-К» по підготовці до видання повнотекстових книг письменників рідного краю.

Завдяки співробітництву з видавництвом у 2020 році побачили світ твори декількох поетів і письменників. Серед них:

Самійленко В. Твори / Володимир Самійленко; упоряд. А. Сірант. – К. : Видавництво Ліра-К, 2020. – 432 с.

У збірнику представлена оригінальна художня спадщина, поетичні, прозові, драматичні твори, переспіви та переклади, мемуарні та автобіографічні матеріали видатного українського письменника Володимира Самійленка.

Видання здійснене за підтримки:

Києво-Святошинської районної державної адміністрації

Києво-Святошинської районної ради

Відділу культури, молоді та спорту Києво-Святошинської РДА.

Життєвий шлях Володимира Самійленка був складним і суперечливим. Поет-лірик, сатирик, драматург, перекладач – у всіх жанрах творчості він виявив себе як митець з тонким відчуттям слова, особливою манерою письма, оригінальним підходом до традиційних тем.

Народився Володимир Іванович Самійленко 3 лютого 1864р. в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Батько його був поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко. Початкову освіту майбутній письменник здобув у дяка, потім у Миргородській початковій школі. У 1875р. В. Самійленко вступив до Полтавської гімназії, яку закінчив у 1884р. У ці роки обдарований, чутливий до художнього слова юнак багато читає, робить спроби перекладати й писати. Потім з 1885р. вчиться на історико-філологічному факультеті Київського університету. У студентські роки серйозно займається літературною справою.

Після закінчення навчання (1890) В. Самійленко працював у Києві, Чернігові, Катеринославі, терплячи постійні матеріальні нестатки. Врешті склав іспит на нотаря і відкрив нотаріальну контору в м. Добрянці на Чернігівщині, де й працював до 1917p. Після революції виїхав за кордон, до Галичини. В еміграції В. Самійленко прагне повернутися в Україну, і дістає на це дозвіл в 1924p. Повернувшись до Києва, працював редактором.

Останні роки життя письменника були вкрай важкими. Голодне поневіряння в еміграції, смерть двох дочок, вимушене повернення в Радянську Україну, вщент підірване здоров’я... У серпні 1925 року Володимира Івановича Самійленка не стало. Похований В. Самійленко в Боярці під Києвом.

Громада Боярки поховала поета на території Городища часів Київської Русі на Будаївському цвинтарі біля Свято-Михайлівської церкви за козацьким звичаєм коштом церковної громади. З червоною китайкою на домовині, з хрестом із берези, яку місцева вчителька зрубала на своєму подвір’ї. Козацький пояс несли попереду.

Минуло вже 95 років з дня смерті видатного поета, а його вірші досі не втратили своєї актуальності та значущості, вони все ще запалюють у серцях людей вогник любові до всього українського.

З ініціативи Боярського краєзнавчого музею відзначаються дати пам'яті великого патріота, поета і громадянина. Щороку 3 лютого, у день його народження, та 12 серпня, у день смерті Володимира Івановича, до могили, на мальовничий пагорб понад ставом, де сяють бані Свято-Михайлівської церкви, приходять люди, щоб вклонитися світлій пам'яті письменника України Володимира Самійленка.

8 квітня 2004 р. за сприяння Боярської ЗОШ № 1 було встановлено і освячено металевий хрест на могилі поета. Вулицю Шкільну, де жив письменник, тепер названо його ім’ям.

У 2009 році здійснилася багатолітня мрія боярчан – з ініціативи Заслуженого журналіста України Ніни Феодосіївни Харчук рішенням сесії Боярської міської ради було започатковано Літератрно-мистецьку премію імені Володимира Самійленка.

Премію засновано для відзначення кращих здобутків українських письменників, художників, музикантів, у тому числі й аматорів та початківців, а також творчих колективів, що проживають або здійснюють мистецьку діяльність на території Боярки та за її межами, і виявили відданість розвит¬ку української літератури і культури, популяризації творчості Володимира Самійленка. Премія присуджується щорічно за поданням творчих спілок, організацій та установ Боярки, окремих літературно-мистецьких діячів, науковців.

Лауреати премії:

Харчук Ніна Федосіївна, заслужений журналіст України;

Колектив Боярського краєзнавчого музею;

Зубкова Тетяна Володимирівна, поетеса, журналістка;

Коваленко Леся Михайлівна, поетеса;

Присяжний Дмитро Анатолійович, настоятель Свято-Покровської парафії УАПЦ митрофорний протоієрей Димитрій;

Тарас Компаніченко, народний артист України, український кобзар і бандурист та інші.

«Творчість Самійленка, – як писав Олег Бабишкін, – збагатила українську літературу, розширила її рамки, збагатила українську мову, розкрила світові її скарби і цим забезпечила Самійленкові місце в історії української культури».

Використана література:

Біографія Володимира Самійленка : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/samijlenko-volodymyr-biografiya/ ( Дата звернення: 17.07.2020.). – Назва з екрану.

Кир'ян Н. Доки людину пам’ятають, вона живе : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://slovoprosvity.org/2010/09/02/doky-liudynu-pam-iataiut-vona-zhyve/ (Дата звернення: 17.07.2020.). – Назва з екрану.

Ковалів Ю. Володимир Самійленко / Юрій Ковалів // Слово і Час. – 2019.- №2. – С. 64-68.

Матеріали та фото з архіву Боярського краєзнавчого музею.

{gallery}23-07-2020{/gallery}