Матеріал поданий без змін

«Його весна довіку не зів'яне, його «Кобзар» нікому не спалить»

(З досвіду роботи Таращанської РЦБС Київської області)

180-річчю виходу «Кобзаря», був приурочений захід «Його весна довіку не зів`яне, його «Кобзар» нікому не спалить», що відбувся 11 березня в читальній залі Таращанської районної бібліотеки.

Усі, хто був присутній цього дня на літературному ювілеї, мали змогу доторкнутися до нетлінного слова Генія. Прозвучали на ньому усі вісім поезій, які були  вміщені у першому випуску «Кобзаря». Безсмертну елегію «Думи мої, думи мої» слухали у запису легендарного Бориса Гмирі, думку «Нащо мені чорні очі» – у неперевершеному виконанні Оксани Петрусенко. Вірші читали учні шкіл: Вікторія Трутенко та Максим Штика, «Перебендя» – Аня Коваль, «Тополя» – Олександра Корженецька, «Катерина» – Аня Мельникова, «Іван Підкова» – Міша Горошко та в запису акторів театру «Тарасова ніч» і «До Основ’яненка».

Увесь «Кобзар» нерозривно зв’язаний з народною творчістю. Це цілком природно й зрозуміло. Поет виріс з українського фольклору й ніколи цих зв’язків не поривав, сміливо черпав з усної творчості ідеї, сюжети, образи, ритміку. Його незабутні «Тече вода з під явора» виконав дитячий ансамбль «Примки», «Садок вишневий коло хати» та «Якби мені черевики» – ансамбль педагогів «Лілеї» ДМШ, «По діброві вітер виє» – жіночий ансамбль РБК «Глибочиця». «Реве та стогне Дніпр широкий» прозвучала в оригінальному виконанні на флоярі Анатолія Тарасенка. 

На завершення заходу усі разом заспівали Шевченків «Заповіт» та поклали квіти до підніжжя пам’ятника Великого генія України.

Оксана Ратушна,

директор Таращанської  РЦБС

Київської області