Дивосвіт української хати

(З досвіду роботи бібліотек Бородянської РЦБС Київської області)

19 і 20 грудня в  Новокорогодській бібліотеці-філії Бородянської РЦБС  відбулися народознавчі години під назвою «Українська хата - гостями багата». А завітали на гостину до  «хати» читачі молодшого шкільного віку та вихованці дитячого садка «Барвінок» Новокорогодського НВО «ЗОШ І-ІІ ступенів - дитячий садок». 

Напередодні новорічно-різдвяних свят одна з кімнат сільської бібліотеки в Новому Корогоді перетворилась на давню українську хату – світлицю. В ній  нині експонуються речі домашнього вжитку, предмети побуту, знаряддя праці, національне вбрання. 

Щоб так достовірно ожила оселя минулих часів, бібліотекар провела неабияку пошукову роботу. Залучивши актив бібліотеки, їй вдалося знайти  етнографічні експонати (як їх вдалося зберегти, адже жителі Нового Корогоду – переселенці з Чорнобильського району?!) і зустрічаючись із односельцями поважного віку, записати обрядові традиції. 

Інтер’єр українського житла протягом тривалого часу не зазнавав змін, а речі в ньому вказують на традиційне використання помешкання. Кожен куток у хаті мав свою функцію і заповнювався тими предметами, які відображали звичаї, побут, заняття людей.

До хати завжди входили через поріг, кланялися та віталися, тим самим виказуючи повагу до господарів. Праворуч або ліворуч від входу була піч. Дім вважався житлом лише з того часу, коли спалахував у печі вогонь…Біля печі розміщувалися усі необхідні для господарювання речі: цеберко з водою, глечики, горщики, банячки, макітри, різноманітні товкачі, копистки, хлібні лопати, діжа для тіста, коцюба та коцюбки, рогачі тощо. Поблизу печі на стінах розміщувалися мисники та полиці. На них ставили щоденний посуд та посуд для святкових страв: кухлі, глиняні та полив’яні миски, дерев’яні й мальовані тарілки, ложки, сільнички, різноманітні глиняні фігурки коників і півників. Це були своєрідні обереги від зла, від лихого ока - символи достатку, добра, благополуччя. Жердка з одягом, стіл, лава, дерев’яні ночви, ікона, на стінах – рушники. Про це й розповідала своїм юним гостям господиня «світлиці» – завідуюча бібліотеки – Тетяна Пунда.

Імпровізована світлиця, облаштована в Новокорогодській бібліотеці  стала місцем прилучення дітей до духовних скарбів народу, місцем формування у них глибокого почуття любові до отчого краю. 

Валентина Вашуленко,

директор Бородянської

РЦБС Київської області