Матеріал поданий без змін

«Діти-1933-Голод»

(з досвіду роботи бібліотеки-філіалу №11 м. Запрудка Іванківської ЦБС)

Голодомор 1932-1933 років в Україні - не історична минувшина, а трагічна сторінка історії, яка не має терміну давності і забуття. Вона була і залишається незагоєною раною генетичної пам’яті українського народу. День пам’яті жертв Голодомору відзначається щорічно в четверту суботу листопада, цього року він припав на 23 листопада. До 86-х роковин пам’яті дня Голоду в біб-ці с. Запрудка відбувся захід «свічка пам’яті» під назвою: «Діти-1933-Голод». 

Свій виступ я підготувала на розповіді реальних подій, які за життя розповіла мені бабуся Галина. Вона разом зі своїми братами та сестрами пережили ті голодні часи саме дітьми. Їх в сім’ї було шестеро: Микола, Надія, Тетяна, Галина, Андрій та ще одна Надійка. На жаль від хвороби «коклюш» помер Микола, а за ним і Надія від «корі», голод пройшли вже тільки четверо з них. Згадувала бабуся Галина, як вони їли млинці з листя та ділили, як проскурку, картоплю в мундирах («нелупки» так вони їх називали). Не один раз найстарша Тетяна плакала від голоду відвернувшись до вікна, щоб не бачили найменші бо вона їм і свою долю віддавала.

Запаливши свічки, ми згадали всіх хто не пережив страшний голод – хвилиною мовчання. Весь тиждень в біб-ці експонувалась виставка: «Біль, що душу рве». На книжковій виставці представлені документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом.

Олена Приходько, 

бібліотекар бібліотеки-філіалу №11

с. Запрудка Іванківської ЦБС 

{gallery}20190721{/gallery}