Голодомор – невиплакані сльози України

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

Подіям голодомору 1932-33 років була присвячена історична година «Голодомор – невиплакані сльози України», яку провела  зав. бібліотекою Баєва В.А. з читачами-учнями 3-Г класу ЗОШ №3.

Горить свіча, звучать слова болю , лине Голодний дух (із однойменного фільму) - це вшанування пам'яті жертв Голодоморів. Про геноцид, який вплинув на спосіб життя і традиції українців, трагедію, яка змінила нашу країну; "закон про п'ять колосків", рубанці-коржики зі сушених кукурудзяних качанів без зерна, про "Жнива скорботи" дізналися наші  читачі.

Валентина Антонівна також  провела огляд видань, представлених на книжковій виставці «І досі чуються дитячі голосочки…».

На завершення скуштували звичайного чорного хліба,  який є символом хліборобської праці та важливим нагадуванням про цінність людського життя, адже наше головне завдання – ніколи не забути і нізащо не допустити повтору катастрофи.

Звертаючись до читачів,  бібліотекар закликала всіх зберегти пам'ять про трагічні сторінки історії нашої держави та  запалити Свічку Пам'яті.

Запаліть і Ви 23 листопада о 16 год. свічку пам'яті!