"28" грудня 2016 року № 01-09/314

Міністру культури України
Є.М.НИЩУКУ
Копії:Голові Обухівської районної
державної адміністрації
О.В.ТУРЕНКУ
Голові Обухівської районної
ради народних депутатів
К.О.ШУШАКОВУ
Начальнику відділу культури,
національностей та релігій
Обухівської райдержадміністрації
Г.І.ЧУЛІ

Президія Громадської організації "Українська Асоціація працівників бібліотек для дітей" звертається до Вас з проханням втрутитися в дії, які ініціював голова Обухівської райради народних депутатів К.О.Шушаков, з метою ліквідації Обухівської районної бібліотеки для дітей шляхом переведення бібліотеки з районного центру, з м.Обухова в село Безрадичі, в приміщення сільської бібліотеки, яке не відповідає сучасному рівню районної бібліотеки для дітей.

Початок намірів забрати приміщення у районної бібліотеки для дітей припадає на кінець 2015 року. Завдячуючи втручанню Громадської організації "Українська Асоціація працівників бібліотек для дітей" в "обухівські розбірки", на деякий час призупинило наміри голови Обухівської райради К.О.Шушакова.

Але 11 грудня 2016 року голова райради К.О.Шушаков поновив агресивні наміри, провів районну сесію і тепер вимагає від районного відділу культури, національностей та релігій звільнення приміщення Обухівської районної бібліотеки для дітей, а районну бібліотеку для дітей з усім її книжковим фондом розмістити в селі Безрадичі. Книжкові фонди, які виявляться зайвими – роздати по сільських бібліотеках.

Мотивом для передислокації Обухівської районної бібліотеки для дітей з райцентру в село Безрадичі, на думку голови районної ради К.О.Шушакова, є те, що районна бібліотека обслуговує населення міста Обухова, а не населення сільської місцевості, а також важливим аргументом для нього є те, що місто Обухів не вкладає жодної копійки на дольове утримання районної бібліотеки, основними користувачами якої є мешканці міста Обухова. Тож немає нічого дивного в тім, що районний бюджет не зобов'язаний утримувати районну бібліотеку, яка надає безоплатні бібліотечні послуги мешканцям м. Обухова. Для мешканців міста на культурні послуги, в тому числі і бібліотечні, передбачаються і закладаються кошти в бюджеті міськради м. Обухова. Зазначу, що в м. Обухові відсутня спеціалізована бібліотека для дітей.

Вельмишановний пане міністре, звертаємо Вашу увагу на те, що подібні проблеми постійно виникають у багатьох обласних та районних бібліотеках для дітей в різних куточках України. Із-за цих негараздів страждає бібліотечна робота з дітьми, страждають бібліотекарі, які працюють з дітьми. Бібліотечні працівники шукають захисту своїх прав у профспілках та Громадської організації "Українська Асоціація працівників бібліотек для дітей".

Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", Закон України "Про Державний бюджет України" і "Про місцеве самоврядування в Україні" суперечать одне одному. В законі України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" нічого не говориться про спільне утримання бібліотечних установ районної власності, які розташовані в містах – райцентрах, обласних центрах, в столиці.

Як відомо, основними користувачами обласних, районних бібліотек є населення міст, а не населення районів, сіл, хуторів. Фінансування обласних, районних бібліотек поступає з бюджетів району, області.

Виявляється, мешканці міст отримують бібліотечні послуги від обласних і районних бібліотек безкоштовно. Раніше це нікого не турбувало, а сьогодні всі рахують свої гроші. Це несправедливо по відношенню до обласних, районних бібліотек, що розміщені в містах. При цьому бібліотечні установи областей, районів сплачують податки у міські відповідні фіскальні служби: податки за оренду приміщень, за оренду землі, на якій стоять будівлі з бібліотеками, за комунальні послуги: опалення, світло, вода, а також податки на заробітну плату працюючих бібліотекарів. Обласні та районні бюджети викладаються чесно, роблячи свою справу по наданню незаслужених безкоштовних бібліотечних послуг в своїй основі мешканцям міст, сприяють духовному, національно-патріотичному, гармонійному вихованню міського населення, в тому числі дитячого населення, молоді та юнацтва. Область, район вкладає - місто споживає задарма бібліотечні послуги. За чужий рахунок, крім того вимагає ще сплати оренди за приміщення, за землю…

В той самий час міські бюджети не вкладаючи в обласні, районні бібліотеки, що працюють на території міст, жодної копійки на періодику, книги, інтернет, технічні засоби і т.д. і т.п. споживацьки споживають дармову бібліотечну справу, а зекономлені кошти на бібліотеках, будинках культури - на свої потреби.

Всі органи обласної та районної виконавчої влади, дотримуючись закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не в змозі знайти компроміс про спільне або дольове утримання обласних, районних бібліотечних установ, що не по своїй волі були відкриті в обласних та районних центрах. Всім відомо, що в СРСР міста підпорядковувались обласним та районним радам. На даний час в Україні проходить парад "суверенітетів" і розмежування бюджетів, але чомусь при цьому забули задекларувати нормативно-правові акти по спільному утриманню бібліотечних установ, закладів культури, що належать до різної комунальної власності. Звідси виникають проблеми, подібні до Обухівської районної бібліотеки для дітей. За останні 2-3 роки від Міністерства культури України було багато проектів щодо розвитку галузі культури в Україні, в тому числі і в розвитку бібліотечної справи в Україні.

На превеликий жаль, Міністерством культури України не взято до уваги жодної пропозиції від Громадської організації "Українська Асоціація працівників бібліотек для дітей" та від Київської обласної бібліотеки для дітей.

Вивчаючи європейський бібліотечний досвід можу стверджувати те, що в бібліотеках європейських країн відсутні подібні проблеми, як і відсутні, до речі, кількісні показники по оплаті праці європейських бібліотечних працівників, а саме: за кількістю читачів та кількістю книговидач.

Повідомляємо, що кількісні показники по оплаті праці, праці бібліотекарів були введені більшовицькими фінансистами в 1923 році в новоствореному СРСР. Саме у СРСР відвідування бібліотек, а тим паче зміст читання книг відбувалося під пильним оком НКВД, потім КГБ.

Виконання Закону України "Про декомунізацію" в бібліотечній справі в Україні не відбувається ніяким чином. Полки бібліотек рясніють "Тімурами", "мальчишами-кібальчишами", повістями "О настоящем человеке" і т.д. Паперова та електронна канцелярія звітності досягла свого апогею, найвищого бюрократизму з 1992 по 2017 рік: щонедільні плани, звіти, масові і не масові заходи дістали бібліотекарів своїми вимогами. Нема коли читати, оглянути періодику, просто творчо працювати.

Бібліотеки женуть кількісну цифру. Займатися духовним, гармонійним, патріотичним, естетичним, профтехнічним, правовим, фізичним, естетичним та багатьма іншими вихованнями часу не вистачає.

Соціально-економічна формація в Україні змінилася з прорадянсько-комунобільшовицької на поміщицько-буржуазно-капіталістичний лад, а вимоги та критерії оцінки роботи та діяльності всіх категорій і видів українських бібліотек залишилися комуністично-плановими, а не ринковими.

Такими темпами, з такими плановими показниками по оплаті праці бібліотек, бібліотечна галузь в Україні буде йти ще років сорок до європейських стандартів…

Беззаконню у виконанні Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" сприяє сумнозвісний Закон України "Про Державний бюджет України" і "Про місцеве самоврядування в Україні". З огляду на викладене виникає питання, а чим же завинили діти Обухівського району перед "дядями і тьотями" – депутатами Обухівської райради та її голови, в особі К.О.Шушакова на Київщині, що їх тепер змушують шукати бібліотечні послуги не в райцентрі, а в селі Безрадичі, де відсутні цивілізовані умови для обслуговування дітей.

Цікаво, Обухівська районна рада народних депутатів та Обухівська районна державна адміністрація та всі інші установи районного підпорядкування також переїдуть в село Безрадичі, або в місто енергетиків – Українку, або в Трипілля, або в Конча-Заспу, Лісники, Красне, тощо… Питання без відповіді. Було б за що бідкатись і перейматись… Назва села говорить за себе і про себе. Залишається відкритим питання, кого Обухівська районна влада розмістить у звільненому від дітей приміщенні, може нових орендарів, афіші та реклами яких як гриби рясніють в районному будинку культури, а може колекторний центр по вибиванню боргів у боржників банків, кооперативів…

Для підтвердження цієї тези надаємо у додаток зроблене фото фасаду районного будинку культури, яке обліплене рекламними щитами закладів, які до розвитку культури в Обухівському районі на Київщині не мають ніякого відношення, але цікаво, на які потреби ідуть кошти від орендарів?

Також залишиться відкритим питання "Яким чином сільський бібліотекар села Безрадичі надаватиме методичні, бібліографічні, бібліотечні рекомендації ,не маючи технічних засобів, ПК, інтернету, тощо завідуючам сільських бібліотек? Яким чином сільський бібліотекар села Безрадичі буде проводити районні бібліотечні семінари, районні заходи,а також яким чином він буде корегувати свою діяльність із закладами освіти в районі та багато інших питань".

Це недолуге явище в українському бібліотечному середовищі, крім "розбудовчим" – інакшим не назвеш… Навіть те, що було і залишилося від людей, що підняли Україну з руїни після Другої світової війни – не бажають, не вміють зберегти, примножити, розвинути, покращити. Влада на місцях, в тому числі і в Обухівському районі, нічого не давши для розвитку бібліотечної справи в Обухівському районі, нічого не зробивши за 25 років незалежності в справі впровадження нових бібліотечних технологій, впровадженню в сільських бібліотеках інтернету, не виділяючи кошти на періодичні видання, книги, тощо, хоче отримати бібліотеки з коворкінгами за західними, європейськими зразками і стандартами, покладаючись на різного роду дармовщину від зарубіжних фондів: то на "Відродження", то на "Бібліоміст", то на Гьоте-інститут, то на Шведську, то на Британську раду, то на "Вікно в Америку". На російське "Радоміно" і "Русский блок" також надіялись. Що отримали – війну… Слід звернути увагу на таку дійсність, а саме на те, що в домашніх бібліотеках є багато книжок радянської епохи з її тимурівцями, Чуками з Геками, Кібальчишами, Павліками Морозовими - книги, зміст яких спрямований проти поміщицько-буржуазного гноблення українців, людей всіх національностей. Т.Шевченко, І.Франко та їх твори, всі вони є антибуржуазного спрямування із закликами до бунту, до революції.

Чому я закликаю зберегти спеціалізовані бібліотеки для дітей в Україні, розвивати їх матеріально-технічну базу, не переселяти їх на околиці районів, а тому, що всі наукові, передові досягнення в будь-якій галузі науки, в тому числі і бібліотекознавчій, акумулюються в центрах, а саме в столиці, в обласному центрі, в районному центрі. Нічого поганого в цьому не вбачаємо. Сьогодні патріотичне, духовне, гармонійне, правове і т.п. виховання, крім школи, здійснюють позашкільні навчальні заклади – спеціалізовані бібліотеки для дітей методами і прийомами бібліотечної роботи з дітьми. Нехтувати такими установами, а тим паче їх всіляко утискувати, закривати, заважати їм працювати по вихованню патріотів і захисників Вітчизни - України, на мою думку, це злочин проти держави - України.

Шановний пане Міністр! Якщо надалі в бібліотечній Україні в областях, районах і містах будуть відбуватися подібні до Обухівського району процеси у вигляді утисків спеціалізованих бібліотек, шляхом переміщень на задвірки районів, "оптимізацій", скорочень, закриттів, то через деякий час теперішні і наступні діти будуть зачитуватися творами класиків соціалістів-утопістів на зразок творів соціалістів, прозваних утопістами, а саме: Томаса Мора, Томмазо Кампанелла, або творами класиків марксизму-ленінізму, К.Марксом і його "Маніфестом Комуністичної партії" і "Капіталом". Наслідки після читки цих творів можуть бути набагато трагічніші для України, ніж зараз ми їх маємо в Криму, Донецьку і Луганську. Росія поруч і нікуди не подінеться із своїм РКП(б), НКВД-КДБ, а також із породженим нею "шатуном", привидом комунізму. Це зовсім інакші наслідки, ніж від скинутих пам'ятників епохи комунізму і нібито виконати закон "Про декомунізацію", при цьому забуваючи про впливову зброю, якою повинна бути українська книга, українська бібліотека для дітей. Тридцяти-сорокарічній людині, у якої сьогодні вже поставлений внутрішній світогляд, важко змінити іншим світоглядом зразка москальського, кремлівського. Однак, 25 років об'явленої незалежності України, наступаємо на ті ж самі граблі. В результаті маємо війну, жертви, розруху, втрати територій…, а на районному, обласному рівнях – ігнорування в інформаційному, бібліотечному забезпеченні місцевих жителів сіл, районів, міст.

У 2017 році Україна повинна зробити певні висновки, які витікають із сотої річниці більшовицького перевороту, встановлення в Україні тоталітарного режиму, терору, організованого КПРС та її підручними НКВД і КДБ.

Сьогодні досить створювати в селах, містах, районах, областях України ситуації та ознаки революційно-майданівських ситуацій і потрясінь. Почніть робити в Україні позитивні закони для сталого розвитку країни, збережіть спеціалізовані бібліотеки для дітей, створіть належні сучасні публічні бібліотеки для дорослих, ліквідуйте кількісні показники по оплаті праці бібліотекарів, а краще введіть їх депутатам Верховної Ради України. Цими діями можна зберегти майбутнє України – дітей-патріотів, всіх верств багатонаціональної України.

З огляду на викладене, не дивлячись на те, що в Україні іде розголос про пропозицію Мінкультури України про скасування закону "Про бібліотечну справу в Україні", вносимо свої чотири пропозиції, які, на мою думку, зможуть докорінно змінити аварійний стан справ в бібліотечній галузі України, а саме:

1. На виконання Закону України "Про декомунізацію" ліквідувати ганебні кількісні показники по оплаті праці бібліотечних працівників, взяти за основу європейські критерії по оплаті, в яких бібліотекарям заробітна плата не враховує кількість читачів, кількість книговидач. В європейських бібліотеках ця статистика ведеться тільки для поліпшення умов праці бібліотекарів, поповнення книжкового фонду, застосування інтернет-технологій, залучення населення регіонів до читання, до знань, тощо.

2. Розробити та ініціювати, внести доповнення до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", Закону України "Про Державний бюджет України" про спільне фінансування, спільної участі районних і міських бюджетних видатків на утримання обласних, районних масових бібліотек, спеціалізованих бібліотек для дітей, що розташовані в містах і обслуговують міське населення.

3. Вносимо пропозицію про звільнення від орендної плати за землю та за приміщення, в яких розташовані обласні, районні бібліотеки, за зразком звільнення від орендної плати приміщень музеїв, які були ініційовані Віце-прем'єр-міністром України В.А.Кириленком. Завдячуючи звільненню музеїв від орендної плати в розмірі 1 грн в рік, музеї мають змогу зосередити кошти на інші цілі.

4. В зв'язку з тим, що сучасні вищі навчальні заклади, які розміщені в обласних центрах, мають свої потужні науково-технічні бібліотеки, застосовують світові новітні технології, а також в зв'язку із зменшенням попиту на користування обласними науковими, універсальними бібліотеками (далі – ОНУБ) з боку науковців, студентів, а також в зв'язку із тим, що ОУНБ переключили свою базову "Статутну" діяльність на діяльність, що є "Статутною" прерогативою діяльності спеціалізованих бібліотек для дітей, бібліотек для юнацтва, пропоную:

- перепрофілювати ОНУБ за європейськими стандартами в обласні публічні, муніципальні бібліотеки з належними змінами в "Статутах". Тим самим знімуться питання, що виникли між обласними бібліотеками в областях, дозволить обласній публічній бібліотеці дотримуватись своїх повноважень згідно "Статуту". Обласним спеціалізованим бібліотекам для дітей та обласним бібліотекам для юнацтва дотримуватись своїх законних положень "Статуту".

Запропоновані мною пропозиції докорінно зможуть змінити імідж українських бібліотек. Внесуть якісні, сучасні форми і методи бібліотечної роботи, направлені на задоволення інформаційних потреб всіх верств населення – користувачів бібліотек України.

З повагою
Віце-президент ГО "Українська
Асоціація працівників бібліотек для дітей",
кандидат історичних наук,
заслужений працівник культури України
М.П.Зніщенко