Щороку, 8 квітня відзначається Міжнародний день ромів – найбільшої етнічної меншини в Європі. Це свято має на меті привернути увагу до самобутньої культури ромського народу, подолати дискримінацію та утиски за національною ознакою. Роми не мають власної держави, живуть в усіх країнах світу, але успішно зберігають свої культурні традиції. 

За даними ромських організацій, в Україні проживає близько 400 тисяч представників ромської національності, водночас, від початку повномасштабної війни майже 100 тисяч з них виїхали з країни. Про це на конференції у Польщі (березень 2023) зазначив представник Департаменту моніторингу додержання рівних прав і свобод прав нацменшин політичних та релігійних поглядів Секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини Володимир Кондур. Серед представників ромського походження, життя і діяльність яких пов’язане з Україною варто відзначити наступних:

Михайло Григорович Козимиренко (1938-2005) український ромський поет, публіцист, перекладач, музикант. Відомий також як Міха Козимиренко. Автор книг: збірка поезій «Тепло душі» (1998), двомовна «Романо-кхам» («Циганське сонце» 2000), збірка для дітей двома мовами «Коли виростеш ти, сину» (2002), збірка поезій українською мовою «Я – ром» (2002). Ромською мовою перекладав твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Степана Руданського, Володимира Сосюри, Павла Тичини, Максима Рильського та інших. Автор ромської абетки (1996), 1998 року в співавторстві з Іллє Мазоре підготовлений ромський буквар «О Чхіндлар».

Раїса Набаранчук (1943) – корінна киянка, ромська поетеса на псевдо Рані Романі. Друкуватися почала у 90-х роках, за кордоном під псевдонімом Раїса Борисова. У 2008 році їй запропонували зібрати вірші в одну книгу. Так з’явилася збірка «Мирэ дрога мануша» («Народе мій, до тебе я звертаюсь»). До неї увійшли вірші ромською, російською та українською мовами, а також переклади. Останньою до книги вона включила переклад поеми Ліни Костенко «Циганська муза».

Ігор Миколайович Крикунов (1953-2021) – український режисер, актор театру і кіно, педагог, громадський діяч та народний артист України ромського походження. На початку 1980-х років Ігор Крикунов переїжджає до Києва. Працював у музично-драматичному театрі «На Подолі», а у 1993 році створив Київський циганський театр «Романс». У 2000 році з ініціативи Ігоря Крикунова в столиці України вперше відбувся Міжнародний циганський фестиваль мистецтв «Амала» («Друзі»). Славу і популярність кіноактора принесла йому головна роль у фільмі «Циганка Аза». Всього на рахунку Ігоря Крикунова ролі в 14-ти музичних, телевізійних і художніх фільмах.

Сандуленко Леонід Леонідович (1956) – український ромський співак. Народний артист України. Соліст Заслуженого академічного ансамблю пісні та танцю МВС України. В репертуарі співака українські, російські та циганські пісні, романси, класичні і авторські твори, вітчизняні і закордонні шлягери. Виступав у США, Канаді, Франції, Іспанії, Бельгії, Швейцарії, Голландії, Чехії, Словаччині, Німеччині, виконував пісні англійською, іспанською, італійською мовами, а також на івриті.

Михайло Тищенко (1966) – український ромський співак (тенор) і педагог, артист Національної заслуженої академічної капели України «Думка». Народний артист України Професор кафедри академічного і естрадного вокалу та звукорежисури Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Професор кафедри академічного співу Київської муніципальної академії музики імені Рейнгольда Глієра. Відомий як виконавець циганських пісень і романсів.

Петро Миколайович Чорний (1972) – український ромський співак, музикант, композитор та актор. Заслужений артист України. Професійна трудова діяльність артиста почалася в 16 років в батьківському ансамблі «Циганські наспіви» в Чернігівській філармонії. Найвідоміший ромський співак в Україні, який у своїй творчості поєднує дві культури.

Земфіра (Зола)  Кондур (1976) – українка ромського походження, відома правозахисниця, яка багато років працює у сфері захисту прав ромів і ромок в Україні. Засновниця та віце-президент Ромського жіночого фонду «Чіріклі», а також фандрайзерка ромського інтернет-радіо «Chiriklo».

Тиберій Йонаш (1979) – відомий мукачівський митець, художник, засновник і керівник закарпатської ромської художньої студії «Rom-art», де безкоштовно навчає живопису дітей з малозабезпечених родин.

Микола Бурмек-Дюрі (1987) – представник ромської культури Закарпаття, самобутній молодий письменник. У його доробку п’ять різножанрових художніх книг: «Щоденник молодого рома-мандрівника» (2018), «Мама казали правду» (2018), «Гонір дикої троянди» (2019) «Циган і три срібні монети» (2020), «Застрельте мене, не мучте!..» (2024), та оповідання, казки і поезії. 

Віктор Вікторович Човка (1990) – український журналіст ромського походження, телеведучий однієї з двох ромських телепередач в Україні – «Романо Лав» («Ромське Слово»), директор Інформаційно-аналітичного агентства «RomaUA», громадський діяч, випускник Ромського освітнього фонду.

Януш Олександрович Панченко (1991) – український етнограф ромського походження, спеціаліст з культури, історії та мови ромів, експерт у складі Експертних рад Українського культурного фонду, член Консультативного органу фонду EVZ, громадський діяч, автор дитячих посібників для двомовного навчання, засновник молодіжного центра Романо Тхан, 

Петро Русанєнко (1994) – напівром із Донбасу, який переїхав у Київ, став актором і поступово усвідомив власну етнічну приналежність. Разом з режисером Ігорем Білицею, Петро створив незалежний театральний проєкт «Як вкрасти коня», який увійшов у п’ятірку найкращих незалежних проектів-вистав, відзначених Національною спілкою театральних діячів України. Петро Русанєнко зіграв в ньому головну роль.

Загалом, ромська нація подарувала світові чимало знаменитостей і талантів. Серед них, приміром:  Чарльз Чаплін (1889-1977) – король комедії і символ німого кіно. Навколо родоводу унікального актора вирує багато міфів, але в своїй автобіографії Чаплін сам вказав, що його бабуся була наполовину ромкою. Ромська кров тече і в жилах голлівудського актора  Боба Хоскінса (1942-2014) – ромкою була і його бабуся. Ромом є французький режисер Тоні Гатліф (1948 р.н.), широкій аудиторії знайомий за фільмом на ромську тему  «Гаджо Діло» (1997). Про свої ромські корені не раз зізнавався в інтерв’ю і англійський гітарист рок-титанів «Rolling Stones» Ронні Вуд (1947 р.н.). Серед найбільш відомих танцівників фламенко – танцівниця-ромка Кармен Амайя (1913-1963). Інший відомий виконавець  фламенко ромської крові – Хоакін Кортес (1969 р.н.), з кінця 2006 року – посол ромів в Європейському союзі. Господар шести струн Пако де Лусія  (1947-2014) – іспанський гітарист і композитор є одним з найвідоміших фламенко-гітаристів  світу. Джанго Рейнхардт (1910-1953) – французький гітарист ромського походження, що створив абсолютно новий стиль джазу – «джипси суинг», перший європейський джазовий виконавець, який справив потужний вплив на американських музикантів. Його двоюрідній брат Елек Бачік (1926-1993) – угорський джазовий музикант, який грав на скрипці та гітарі. Унікальний оркестр з Будапешту  – «100 ромських скрипок», утворений 1985 року. Не маючи перед собою нот, музиканти віртуозно виконують твори  Брамса, Штрауса, Монті, Чайковського і, звичайно, угорський фолк.  Яскравим представником класичної музики є і ромський композитор Янош Біхарі (1764-1827), угорський скрипаль є автором 84-х робіт і творцем стилю «вербункош», з якого, як вважається, зароджувався  чардаш.  В мистецтві пластики, ромський талант – це болгарський скульптор Васко Василів (1961 р.н.), зараз живе і працює в США. 

В літературній царині, відомі представники ромського походження, це:

Польська поетеса  Броніслава Вайс (1908-1987) яка є однією з найвідоміших поетес ромського  походження. Її ромське ім’я – Папуша. Автор збірки віршів «Пісні Папуши» (1956). Своє натхнення знаходила у традиційній ромській пісні, її вірші відображують нелегку долю ромського народу. Біографія Папуші лягла з основу сюжету вистави «Циганська муза», поставленої театром «Романс». Її ім’ям названо одну з премій ромоязичной літератури.

Один з найпопулярніших ромських письменників Матео Максимов (1917-1999) писав на ромській і французькій мовах. Пережив Геноцид під час Другої світової війни. Після війни, аж до самої смерті, писав книги, присвячені не тільки довоєнному життю ромів, а й подіям Калі Траш (геноцид ромів). Всього за своє життя він написав 11 художніх книг, та став співавтором етнографічної праці, присвяченої циганам. Після того, як він став пастором, переклав Новий Завіт на один із діалектів ромської мови. 

Шведська дитяча письменниця Катарина Тайкон (1932-1995) також ромського походження. Дебют письменниці відбувся у 1963 році з автобіографічною книгою «Циганка» (Zigenerska). Популярність їй принесла серія дитячих книг про пригоди циганочки Катітці. Катаріна Тайкон також активно брала участь у громадських дискусіях з дотримання прав шведських ромів.

Австрійська письменниця і художниця Сея Стойка (1933-2013)  в дитинстві пережила три націонал-соціалістичні концтабори, і вирішила стати пером, яке опише всі страхи, які вона пережила. Серед її творів : «Ми живемо на самоті. Спогади про ромів» (1988), «Мандрівники цього світу» (1992), «Навіть смерть боїться Освенціму» (монографія, 2014).

Одним з небагатьох авторів, який пише прозу на ромській мові є Алі Краснічі (1952 р.н.), однин з найпопулярніших і нагороджених письменників в колишній Югославії, Опублікував понад 40 книг і безлічі інших літературних творів у різних жанрах: проза, поезія, драма, а також книг для дітей. Також є автором ромського словника який включає терміни, не запозичені з інших мов.

Фінський поет, новеліст, режисер Вейло Балтазар (1942 р.н.), який був першим ромом у Фінляндії, що опублікував книгу про свій народ. Засновував ромськй театр «Drom» (Дорога), перший і єдиний професійний ромським театром  у скандинавських країнах.

Австрійський оповідач і письменник Йоганн «Калітіч» Хорват (1912-1983). Пристрасний оповідач полонив публіку смішними або повчальними, іноді сороміцькими історіями. Саме через усні перекази, він сприяв збереженню ромського діалекту на своїй території.

Угорсько-ромський письменник Меніхерт Лакатош (1926-2007). Найвідоміша його книга – «Пейзаж, побачений крізь дим» про життя у ромському селі на північному сході Угорщини з 1940 по 1944 рік.