Не виникне дружби 

швидше і сильніше, 

ніж між тими, хто 

любить одні і ті ж книги

Ірвінг Стоун

Любі читачі, сьогодні в нашій підбірці літератури книга «Містраль» італійської письменниці А. Нанетті - авторки книжок для дітей та пілдітків, перекладених більше ніж на 20 мов. 

Книга «Втікачі» шведського письменника У. Старка - лауреата багатьох премій з літератури. Він вважається «літературним спадкоємцем» Астрід Лінгрен.

Та прекрасна Й. Ягелло - польська авторка книги «Щоденник Черепушки». Йоанна є творцем книг, які отримали міжнароде визнання юних поціновувачів літератури. 

Нанетті, А. Містраль : повість / Анджела Нанетті ; пер. з італ. А. Маслюх ; обкл. А. Стефурак. ‒ Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. ‒ 232 с. : іл.

Це морська й чуттєва історія зростання та пошуку себе хлопця Містраля, що, подібно до сильного й непереборного вітру, на честь якого його й назвали, почувається самотньо й розгублено на своєму Чорному острові, королем якого він є. Та нікому не вдається приборкати його вольовий характер — ані татові, на якого він так схожий, ані мамі чи бабці. І немає для Містраля нічого кращого, ніж бути наодинці з морем і вірним псом Пінявкаю та розкривати тисячі таємниць, що криються у хвилях... Так і триває аж до тієї миті, коли на острові з’являється маленька іноземка на ім’я Хлоя, що перевертає його життя. Їй не властиві жодні упередження, і завдяки їй Містраль відкриває для себе не тільки глибини моря, але й — кохання.

Старк, У. Втікачі : повість / Ульф Старк ; пер. зі шведської Г. Кирпа ; худож. М. Фоя. ‒ Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. ‒ 96 с. 

«Втікачі» — остання повість знаменитого шведського письменника Ульфа Старка. З перших же сторінок ми впізнаємо дідуся: чоловік, що завжди чимось невдоволений і весь час лихословить. Той, що був у повісті «Мій друг Персі, Баффало Білл і я». От лиш тепер дідусь — самотній: бабуня померла, будинок у шхерах стоїть пусткою, а сам він вимушений лежати в лікарні.

Дідуся часто відвідує його внук — навіть тоді, коли тато забороняє. У них із дідусем особливі стосунки і своє розуміння правди. Разом вони задумують останню спільну мандрівку, хоч для цього їм треба втекти з лікарні…

Ягелло, Й. Щоденник Черепушки : повість / Йоганна Ягелло ; пер. з польської Б. Антоняк ; худож. А. Данчишин. ‒ Львів : Урбіно, 2018. ‒ 184 с. : іл.

Амелії десять років, у неї чудове ім’я й не дуже гарне прізвище, яке вона б радо змінила. У неї є мама, тато, старша сестра й аж дві домівки. А ще - дивовижне вміння створювати собі проблеми. Крім того, в Амельки є потаємна мрія - мати собаку. Власного й справжнього. На жаль, у родині ніхто, крім дівчинки, не фанатіє від чотирилапих. Тому свої мрії про собаку, та й не лише це, вона довіряє щоденнику. Звісно, читати чужі щоденники негарно, та якщо вже Амелька сама ділиться з нами потаємним - чом би й ні? Ну, і як інакше ви дізнаєтеся, чому Амелію прозвали Черепушкою?