Київська обласна бібліотека для дітей Київська обласна бібліотека для дітей

Охрім Судомора - видатний, але маловідомий митець з Борисполя

Охрім Іванович Судомора (19.03.1889-13.10.1968) - надзвичайно талановитий, але маловідомий український художник, графік, ілюстратор дитячих книг з Київщини. Мистецтвознавці ставлять його творчість в один ряд з мистецтвом відомого британського художника, графіка Обрі Бердслі. Роботи Охріма Судомори були мало відомі широкому колу любителів мистецтва, бо навіть фотографії художника знайти не можливо. Усе тому, що у 1949 році митця засудили на 25 років за малюнок на Йосипа Сталіна, у котрого руки були в крові. Тільки після смерті Сталіна, Судомора був звільнений за амністією. 

Охрім Іванович народився у місті Борисполі Київської області.

З 1904 по 1907 рік навчався в іконописній майстерні Києво-Печерської Лаври, в класі видатного живописця, графіка Івана Їжакевича. Під час навчання в Лаврі Судомора розробив проєкт і виконав частину декоративного розпису стін та вхідної галереї церкви Всіх святих із стилізованими краєвидами Афону й орнаментами в народних традиціях. Після навчання в іконописній майстерні до 1913 року навчався у Київському художньому училищі. Протягом 1912-1913 рр. викладав композицію в Київській художньо-ремісничій навчальній майстерні друкарської справи.

З 1913 року Охрім Судомора займається книжковою графікою, оформляє журнали «Дзвін», «Сяйво», працює для видавництв: «Час», «Дзвін», «Вернигора», «Дніпросоюз». З 1924 року працює у харківських і київських видавництвах «Шлях освіти», «Книгоспілка», «Радянське село» (1924-1934 рр.), «Радянська Школа» (1935-1941 рр.), журналах «Жовтень» і «Піонерія». Він автор фірмових знаків видавництв «День» та «Сяйво». Серед ілюстрованих ним книжок: М. Вороний «В сяйві мрій»(1913 р.), С. Черкасенко «Про що тирса шелестіла» і «Казка старого млина» (обидві 1918 р.), «Сам собі пан» Б. Грінченка (1924 р.), «Сійся, родися, жито, пшениця» Остапа Вишні (1929 р.) та багато інших. Найбільше Охрім Судомора працює над ілюструванням дитячих книг. Одними з найвідоміших його робіт є ілюстрації до книги «Війна грибів з жуками», виданої у Празі для київського видавництва «Час» у 1919 році. Як художник Української Народної Республіки, малював зразки українських гербів, військової форми для гетьманської армії.

Охрім Судомора високо цінував творчість Т. Г. Шевченка, ілюструючи видання з його творами. 1918 році проілюстрував збірку творів Шевченка «Іван Підкова. Гамалія. Тарасова ніч» і видання поеми «Катерина», виконав плакат «Учітеся, брати мої!..». З обкладинкою Судомори вийшло у світ кілька видань «Кобзаря» (1925, 1927, 1928, 1930). У 1967 році створив, у техніці гуаші, силуетний портрет Шевченка в обрамленні стилізованої рослинної орнаментики.

1941 року, з початком Другої Світової війни, художник опинився в окупованому німецькими військами Харкові. Йому разом з родиною довелося розділити гірку долю окупації, не маючи роботи він був приречений на голодну смерть. Але художнику вдалося влаштуватися в редакцію газети «Нове українське слово», яку видавала окупаційна влада. Він переважно займався художнім оформленням, в тому числі малював карикатури на Сталіна і Сталінську Конституцію, різноманітні плакати. Вони й стали головним приводом звинувачення його в антирадянській агітації і засудженням на 25 років виправно-трудових таборів.

У 1943 р. Охрім Судомора переїхав до Львова, де ілюстрував журнал «Малі Друзі» і дитячі казки. З 1945 по 1948 рр. працював у Харківському обласному книжково-газетному видавництві, згодом у Сільгоспвидаві УРСР та «Радянській Школі».

1949 році, у віці 60 років, Охрім Судомора був звинувачений в антирадянській діяльності і засуджений. Через шість років після смерті Сталіна був амністований. З 1955 року з родиною проживав у Києві, але так і не дочекався реабілітації.

Земна дорога талановитого художника-графіка обірвалася 13 жовтня 1968 року. Лише через 25 років після його смерті син художника отримав документи про реабілітацію батька.

 

Охрім Іванович Судомора належить до плеяди тих діячів українського мистецтва, які, за словами мистецтвознавця Володимира Петрашика, «творячи прекрасне - творив вічне». Вивчення його творчої спадщини тільки починається, а сучасні поціновувачі мистецтва мають можливість відкрити для себе унікальне мистецтво українського художника з Київщини.