Микола  Андрійович  Вербицький - Антіох  народився 13 лютого 1843 року в Чернігові у дворянській  родині.  У 1864 році закінчив Київський університет.  В  часи своєї студентської юності близько заприятелював з М.Лисенком, М.Старицьким, П.Чубинським,  В.Антоновичем.  Був активним членом Київської громади, брав участь у виданні її сатиричного журналу «Помийниця».  Як «неблагонадійний» був висланий з України, вчителював у гімназіях Рязані та Орла. Через 30 років повернувся в Україну, був учителем у гімназіях Полтави та Чернігова.  Як  поет почав друкуватися у 1862 році  в журналі «Основа» під псевдонімом «Миколайчик Білокопитий».  Пізніше друкувався в журналах «Літературно-науковий вісник», «Правда», «Зоря», газетах «Черниговские  губернские  ведомости», «Черниговский  листок», альманахах «Розвага», «З потоку життя» та ін.

 У Чернігівському історичному музеї  ім. В.В.Тарновського зберігаються два листи  М. Вербицького, написані ним вже на схилі життя. Обидва вони адресовані українському видавцеві Олексі Коваленку. В одному з них, датованому 1 грудня 1906 року.  Микола Вербицький, ніби підводячи підсумок творчості, найкращим своїм твором називає вірш «На спомин», присвячений його приятелю, українському фольклористу, етнографу Павлу Чубинському. Другий лист стосується тексту українського гімну «Ще не вмерла Україна». Лист не датований. Припускають, що написаний він був в проміжку між 1905 і 1906 роком. В цьому листі Микола Вербицький свою причетність до написання гімну пояснив так: «Гімн «Ще не вмерла Україна» написав покійний Павло Чубинський (моїх є там усього дві строчки)».

 Літературна спадщина Миколи Андрійовича , розпорошена по різних тогочасних виданнях, ніколи не була зібрана докупи і видана окремою збіркою, хоча цілком заслуговує на це.  Пам’ять Миколи Вербицького увічнена встановленням пам’ятної дошки та бронзового барельєфу  на його будинку в Чернігові. Постать Миколи Андрійовича Вербицького заслуговує на вивчення і викладення широкому загалу, адже він все життя був патріотом України і відстоював ідеї незалежної і вільної держави.

{gallery}100223{/gallery}