3 квітня виповнюється 104 роки від дня народження Олеся Терентійовича Гончара (1918–1995) - всесвітньовідомого українського письменника, публіциста, громадського і державного діяча. Митець по праву належав до когорти духовних авторитетів української нації. 

Олесь Гончар - автор 9 романів, багатьох повістей, оповідань, новел, критичних нарисів і статей. Його твори перекладені 67 мовами  світу, часто перевидавалися та завоювали широке коло поціновувачів. 

У своїх романах письменник застерігає від історичного безпам’ятства,  закликає плекати красу та гармонію людського буття на нашій планеті. Тому і  герої його творів - красиві, сильні, мужні і сміливі люди.

Письменник-патріот Олесь Гончар жив мрією про щасливу долю України, вірив у силу рідної мови, в її майбутнє, був переконаний: «Мова для нас, українців, - це не тільки засіб спілкування. За сучасних обставин вона щось значно більше! Для нас мова - це й пам’ять, і честь, і гідність; для народу нашого мова - це саме життя».

У 1962 році за роман «Людина і зброя» Олесь Гончар був відзначений Державною премією України імені Т. Шевченка. У 1993 році Міжнародний Біографічний центр у Кембриджі визнав Олеся Гончара «Всесвітнім інтелектуалом 1993 року».

Художня спадщина творця духовних соборів України сповнена глибинної людської мудрості, патріотизму та не втрачає актуальності і сьогодні, в час важких випробувань для України. КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей» пропонує пригадати окремі цитати із творів Олеся Гончара.