КЗ КОР "Київська обласна бібліотека для дітей",  в рамках, започаткованого бібліотекою, інформаційно - просвітницького проєкту "Кримська світлиця", що проводиться з метою соціальної адаптації громадян України, які залишили тимчасово окуповану територію України - Автономну Республіку Крим (АРК), пропонує  інформаційний матеріал до Міжнародного дня корінних народів світу.  

9 серпня, щорічно, Україна, разом зі світовою спільнотою, відзначає Міжнародний день корінних народів світу, ініційований  Організацією Об'єднаних націй (ООН)  в 1995 році. У цей день міжнародні організації, державні діячі, політики, громадські організації віддають належне внеску корінних народів у розвиток світової цивілізації та говорять про захист їх прав, культури і способу життя.  2007 року Генеральна асамблея ООН прийняла Декларацію про права корінних народів. Декларацію, яку готували 22 роки, підтримали 143 держави з 192. 

За даними ЮНЕСКО,  370 мільйонів осіб - представників корінних народів, живуть у понад 70 країнах світу та представляють близько 5 тисяч різних культур всього існуючого різноманіття планети.  Більшість мов корінних народів перебувають під загрозою зникнення. 

В Україні, корінними народами (що не мають власної держави), вважаються кримські татари, караїми, кримчаки. Решта національних меншин України є діаспорою народів, котрі мають свої етнічні батьківщини чи національні утворення за межами України. 

За статистикою 2013 року, кримських татар у Криму було близько 270 тисяч. А за час окупації Росією з півострова їх виїхало понад 30 тисяч. За останнім всеукраїнським переписом караїмами себе визнали 1196 осіб. а кримчаків в Криму проживає менше 200 осіб.

Кримські татари сформувалися, як народ, у період Кримського ханства - держави, яка існувала на півострові від 1441 до 1783 року. Вони вважають себе нащадками різноманітних народів, що проживали в Криму в різні історичні епохи.

У 1783 році внаслідок перемоги Росії над Османською імперією Крим був окупований, а потім анексований цією державою. Утиски з боку російського самодержавства та експропріація землі у кримськотатарських селян спричинили їхню масову міграцію до Османської імперії. Тісні українсько-кримськотатарські контакти в політичній та військовій сферах сформувалися ще в давнину.

Стосунки кримських татар і українців розвивалися і в економічній сфері. 

Наприклад, соляні озера Криму, що були ханською власністю, але годували і козаків Запорізької Січі. Навзаєм, козаки надавали кримським татарам можливість випасати коней на українських землях.

У ХХ столітті  кримські татари активно боролися за свою державність, і Михайло Грушевський, як голова Української Центральної Ради, особисто надавав їм всіляку підтримку в національному самовизначенні. Своєю чергою Мусульманський Виконком Криму висловив підтримку державотворенню українського народу.

У грудні 1917 року був створений кримськотатарський уряд. Саме в цей час  прапор кримських татар затверджується як державний. Проте влада більшовиків не визнала кримськотатарський уряд і досить швидко поклала край існуванню молодої республіки.

Найтрагічнішою сторінкою в історії кримськотатарського народу стала його депортація в 1944 році. За різними підрахунками, у дорозі та в перші два роки після переселення, загинуло до 40% депортованих кримських татар. Але, окрім забраних життів, радянська влада забрала і батьківщину в цілого народу. Можливість повернутися до Криму депортовані кримські татари отримали фактично тільки у 1989 році. 

Після захоплення українського Криму Росією в 2014 році, про його корінні народи, а саме про долю кримчаків, караїмів, і особливо, про кримських татар, заговорили вся світова спільнота — від звичайних громадян і до президентів різних держав.  ООН та інші міжнародні організації багато разів зверталися до керівництва окупаційної адміністрації з проханням припинити репресії кримських татар, нищення пам’яток всесвітньої культурної спадщини, порушення прав  людини, обмеження свободи віросповідання корінних народів, придушення незалежних ЗМІ.  

Найбільшим захисником кримських татар у світі стала Україна. 21 липня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про корінні народи». Новий закон визначає правовий статус корінних народів України і "встановлює правові гарантії на повне володіння всіма правами людини та основними свободами осіб, що належать до корінних народів України, встановленими нормами міжнародного права, а також передбаченими в Конституції та законах України". Міжнародні організації відмітили, що український закон відповідає вимогам Декларації ООН про права корінних народів, до якої Україна приєдналася кілька років тому.

"Крим належить корінному народу, а корінний народ - це основна організована сила, яка в міру своїх можливостей чинить опір окупації, причому в загальнонаціональному масштабі"- Мустафа Джемілєв, один з провідників кримськотатарського національного руху.

З Міжнародним днем корінних народів світу!

Халк'ара тамири Халк' куню хайирли олсун!

 {gallery}090821{/gallery}