КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей»  продовжує цикл заходів  в рамках, започаткованого бібліотекою, інформаційно-просвітницького проєкту "Кримська світлиця", що проводиться з метою соціальної адаптації громадян України, які залишили тимчасово окуповану територію України - Автономну Республіку Крим (АРК), та пропонує до уваги  добірку віршів відомих кримськотатарських поетів: Ісмаїла Гаспринського, Аблязіза Велієва, Айдера Емірова, Нузета Умерова та репродукцій картин кримськотатарського художника НУРІ ЯКУБОВА, присвячених Кримському півострову.

ІСМАЇЛ ГАСПРИНСЬКИЙ – видатний кримськотатарський  просвітник, мислитель, письменник, культурний та громадсько-політичний діяч, видавець першої у Криму тюркомовної газети.  У 1910 році за високі досягнення в галузі міжнародної освіти, просвітницької діяльності серед жителів Європи та Азії, пошуки шляхів толерантних відносин між різними народами в галузі релігій і культур Ісмаїла Гаспринського було висунуто французьким журналом «La Revue duMonde Musulman» на здобуття Нобелівської премії миру.

КРИМ

«Зелений острів» — так зве його кожен.

Чудовий острів, чарівний Крим!

Крим наш на чайку крилату схожий,

Що понад морем летить голубим.

Тут все, як в легенді:

Печери, скелі,

Лоз виноградних зміїний згин,

Річки, озера, людські оселі,

Чорні папахи стрімких вершин.

Тут давню казку нашіптує море,

Тут — в танці й музиці пам’ять племен.

Тут щастя й радість, сльози і горе —

Розвіяних вітром забутих імен.

Тут гори й степи пам’ятають походи:

Брязкіт шабель, урагани атак...

Грудьми зустрічав тут не раз незгоди

Велетень сивий — старий Чатирдаг.

Крим для усіх нас — достатку чаша,

Наша одвіку Вітчизна тут є.

Хай над зеленим островом нашим

Мирне і добре сонце встає!

Переклад з кримськотатарської

Данила КОНОНЕНКА

АБЛЯЗІЗ ВЕЛІЄВ – кримськотатарський поет, перекладач, письменник-сатирик, журналіст і громадський діяч, Заслужений діяч мистецтв АРК, лауреат премії ім. Б. Чобан-заде, Академік Кримської літературної Академії, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України, учасник Всесвітніх фестивалів тюркської поезії в Криму, Туреччині, на Кіпрі. Автор понад 40 книг.

РІДНЕ ГНІЗДО

Перед домом моїм сокорина шумить.

На вершечку — чалмою —

Велике гніздо примостилось…

Лиш весна — журавлі знов вертають сюди

І кружляють над ним

і щасливо клекочуть.

Лиш світанок —

й чаклують вони над гніздом,

Бо ж за зиму, мабуть, продірявилось трохи.

Певно ж, люблять вони, цю домівку свою,

Де колись народились і в небо знялися.

Знов надворі весна.

Знов птахів я цих жду.

Довго в небо дивлюсь:

щось нема білокрилих…

Чом же, чом їх нема?

Чи не збились з путі?

Вірю: знайдуть дорогу до рідного дому!

Та всім бідам на зло —

в небі знов журавлі!

Я вітаю вас, рідні! Спочиньте з дороги!

І зринає у пам’яті батьківський дім

Біля моря, в Криму, черепицею вкритий.

Чи вцілів? Чи не змило у море його?

Чи зберігся наш двір? Черепиця ще ціла?

Я від тебе, мій доме, поїхав давно,

Вже й вертатися б час, дах підправить,

Помазати глиною стіни.

Вам спасибі, птахи, за любов до гнізда,

І за пам’ять мою про дитинство, спасибі!

Сокорина і я, і велике гніздо,

Так чекали весну і повернення

вашого ждали!

Переклад з кримськотатарської

Данила КОНОНЕНКА

АЙДЕР ЕМІРОВ – філолог, публіцист, бібліотекар відділу рідкісних книг, рукописних та архівних матеріалів Республіканської кримськотатарської бібліотеки ім. І.Гаспринського. 

ЗОЛОТИЙ КРИМ

Ти полонив з дитячих літ

Мою уяву, рідний Криме.

Ясною зіркою в імлі

Шлях осявав мені ти, Криме.

Народу мрію вікову

Зростив ти в серці моїм, Криме.

Зелений Криме, синій Криме,

Алмазний, золотий мій Криме!

Моє найперше слово — Крим.

Останнім буде слово — Крим.

Усі ці роки погляд мій

До тебе звернений, мій Криме.

Свої пісні й себе всього

Я віддаю, тобі мій Криме.

Зелений Криме, синій Криме,

Алмазний, золотий мій Криме!

Ми поклялися пам’ятати

Тих, хто помер в лиху годину.

Ми прапор голубий крилатий

Передамо від батька сину.

Розбили пута ми чужини,

Наш шлях тепер — на батьківщину

В зелений Крим, у синій Крим,

В алмазний, в золотий наш Крим!

Переклад з кримськотатарської

Данила КОНОНЕНКА

НУЗЕТ  УМЕРОВ — поет, прозаїк, перекладач, журналіст, засновник сучасного напряму в дитячій  кримськотатарській літературі.. Нузет Умеров – заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України, автор понад 50 книг віршів та прози для дорослих і дітей. Його книги виходили в Ташкенті, Москві, Києві, Сімферополі. З-поміж них "Батьківщина", "Золота осінь", "Ведмідь-гора", "Мій друг Руслан" й, упорядкована ним книга "Кримськотатарські народні казки та легенди", побачили світ українською мовою.

МАТИ-ЗЕМЛЯ

На світанку я вийшов у тихі поля,

Де жита спраглу душу чарують.

Батьківщино моя!

Рідна мати-земля,

Дай я руки твої поцілую!

Я на берег прийшов,

Море зір звеселя,

І прибоєм стріча-салютує!

Батьківщино моя!

Рідна мати-земля,

Дай я руки твої поцілую!

Над Ай-Петрі стрімким,

Сонце птахом кружля,

Я у гори піду, помандрую.

Батьківщино моя!

Рідна мати-земля,

Дай я руки твої поцілую!

Переклад з кримськотатарської

Данила КОНОНЕНКА

НУРІ ЯКУБОВ – відомий кримськотатарський  художник, член Асоціації кримськотатарських художників.  Художник живе в Криму і любить писати саме Крим. Старовинні будинки, вулички, мечеті – головні герої його картин. Особливо Нурі Якубову подобається писати Кореїз, Гурзуф, Бахчисарай, Старий Крим, пейзажі кримських селищ, південно-східного і південного берега Криму.

 

• 
• 
• 
• 
•