В КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей», у відділі обслуговування читачів-учнів 5-9 класів, оформлено книжкову викладку «Велична, щедра і прекрасна мова» до Міжнародного дня рідної мови.

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови.

Це свято запроваджено у листопаді 1999 року тридцятою сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. 

В світі існує понад 6500 розмовних мов і близько  2000 із них загрожує зникнення.  Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Міжнародна організація ЮНЕСКО підтримує мову як ознаку культурної приналежності людини. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги між народами.

Мова – духовний скарб кожної нації. Вона творить культуру народу і сам народ. В Україні живе понад 130 національних меншин,  із них 79 - носії мови. 43 мови належать до найпоширеніших. Серед них: російська, білоруська, румунська, молдавська, угорська болгарська, кримськотатарська, єврейська, циганська, гагаузька, грецька, словацька та інші. Законодавство України визнає: державну мову -українську та мови національних меншин України.

Рідна мова – це історія кожного народу, його світогляд. Вона таїть у собі надбання віків, пам'ять усього роду, оберігає й передає всі виміри духовних скарбів поколінь. Свято рідної мови є  одним з найвизначніших національних свят кожної держави. Український поет, Володимир Сосюра, пророчо мовив: «Без мови рідної й народу рідного нема». 

Тож бережімо рідне слово,  любімо, плекаймо та збагачуймо його!

Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

І народу без мови нема.

Скільки люду і мов на планеті -

Стільки дива, що й віри не йму.

Але буду і буду до смерті

Перед ними схилятись тому,

Що є мова і мого народу,

Що народ є і мій серед них.

Вирви з серця одвічну погорду,

Мов немає у світі малих.

Для народу свойого велика

Кожна з мов, як творіння вінець,

Люд без мови - то глина безлика,

Без’язика отара овець.

              Володимир Забаштанський