ІВАН МАКАРОВИЧ ГОНЧАР (27.01.1911-18.06.1993) - видатний український скульптор, графік, етнограф та колекціонер, Заслужений діяч мистецтв України (1960), Народний художник України (1991), Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1989), один із ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури і Музею народної архітектури та побуту України. 

 "Скiльки пам’ятаю себе – завжди лiпив, малював, вирiзував з дерева i паперу, мандрував, співав", – писав Іван Гончар в своїй автобіографії. Митець  об`їздив з пошуковими експедиціями всі куточки України, займався краєзнавчою роботою, колекціонував зразки народного мистецтва, стародруки, сімейні архіви – фактично рятував їх від нищення і небуття. Його унікальна колекція налічує понад 7000 рідкісних експонатів, серед яких: ікони, прикраси, народні інструменти, народний одяг, дерев’яні скульптури, музичні інструменти, іграшки, вироби з металу, кераміка, наївне малярство, килими, тканини та вишивані речі. Окремий масив колекції становлять 20 тисяч архівних світлин із різних регіонів України. Колекція етнографічних матеріалів, творів народного мистецтва стали основою першого в Україні приватного музею, який Іван Гончар облаштував у власному будинку. Музей було відкрито для загального огляду 1959 року. Невдовзі він став одним із найвідвідуваніших у Києві. Тут збиралися шістдесятники, сюди приходили закордонні гості. Навіть державні туристичні організації потайки водили до нього іноземців. 

Гончар писав у щоденнику: "Прийду я з міста в свою рідну хату-музей, – і ніби прийду з чужої країни в свою рідну. Вирує Хрещатик, гомонять вулиці і установи сивого Києва чужою, хоч і сусідньою мовою, а моя хата дзвенить рідною мовою, рідною піснею. Скрізь по місту кують брехні проти мого народу, плюють йому в душу, ображають його, зневажають, лицемірять і обпльовують його. А в моїй хаті своя свята правда, палке серце народу, його теплий дух, що огріває наші змучені душі".

У 1993 році, після смерті Івана Гончара, указом Президента України було створено музей його імені, сьогодні це Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара", який очолює художник Петро Гончар.

Досліджуючи народну спадщину українців Іван Гончар створив  чудову серію картин "Українські народні типажі у місцевому національному вбранні другої половини XIX – початку XX ст.". Головною метою автора було відтворити антропологічний та історико-етнографічний образ українського народу в його житті та побуті. Це справжнє глибинно народне мистецтво, яке передає поклоніння українців істинній красі.

Іван Гончар автор понад більш як півтораста скульптурних творів, серед яких пам’ятники Тарасу Шевченку, Михайлу Коцюбинському, Володимиру Сосюрі та іншим. Окрасою музеїв Київщини стали роботи митця - пам`ятники Катерині Білокур в селі Богданівка, Григорію Сковороді в місті Переяславі та рельєф "Переяславська Рада" встановлений на Переяславському шосе в Київській  області.

Іван Гончар - талановитий митець та збирач народних скарбів, який  створив справжній Храм духовної спадщини і краси українців. Це ціла епоха в українській культурі, якою пишається Україна.

 КЗ КОР "Київська обласна бібліотека для дітей" пропонує згадати окремі роботи Івана Гончара.