Віднині зливаються в одно віками відділені

 одна від одної частини України — Галичина, 

Буковина, Закарпаття і Придніпрянська 

Україна — в одну Велику Україну.

Із Універсалу про Злуку УНР і ЗУНР

     22 січня — ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ. Це свято відзначається щороку в день урочистого проголошення Акту Злуки: в єдину українську соборну державу об'єдналися Українська Народна Республіка і Західно-Українська Народна Республіка, що відбулося в 1919 році. 102 роки тому, ця знакова подія була вписана в iсторiю  державотворення українського народу і їй судилося стати величним національним святом - Днем Соборності. 

     Цього дня завжди згадують підписання Четвертого Універсалу Центральної Ради. Це сталося роком раніше - 22 січня 1918 року. Цим документом проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.

     Акт Злуки був не випадковим явищем, а наслідком об’єднавчого руху, що тривав від середини XIX ст. на українських землях, які були в складі різних держав.  З поваленням царської влади в Росії, у листопаді 1917 р. була створена Українська Народна Республіка (УНР) зі столицею у Києві. А з розпадом Австро-Угорської імперії, у Львові 1 листопада 1918 року було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). У січні 1919 року дві українські республіки об’єднались у єдину незалежну державу – Українську Народну Республіку.

     Об'єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам'яті українців. Справжню єдність  у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 21 січня 1990 року, коли тисячі українців взялися за руки на згадку про проголошення Акту Злуки. В цей день патріотичні сили організували  Всеукраїнський Ланцюг Єднання  між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом, як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. За різними оцінками, в акції брало участь до 3 мільйонів українців.

Від того часу ідея проведення "живого ланцюга" стала доброю традицією. Такі акції влаштовують щорічно в різних куточках України, а в Києві 22 січня прийнято подібним чином "з'єднувати" два береги Дніпра - лівий та правий, на столичному мосту Патона.

Сяйво Злуки

Зi Львова i до Києва рiка –

Гарячих рук, сердець, бажань i волi.

У кожного  в руцi чиясь рука –

По родоводу, боротьби i долi.

Бог нам дарує другу борозну,

Людський трiуф – на кожнiм кілометрi.

Iде злиття двох Україн в одну,

В братаннi нашiм – не потрібен третiй.

Хай наш літопис свiт ще погорта –

Безсмертнi ми не лиш в пiснях i муках…

Ще довго у планети на вустах

Свiтитиметься наше сяйво Злуки!

                      Вiктор Женченко

{gallery}210121{/gallery}