КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей» представляє  перегляд літератури «Серця, опалені Чорнобилем». Видання із фондів бібліотеки розповідають про хроніку ліквідації ядерної аварії, героїзм пожежних, енергетиків і всіх тих, кого ми сьогодні називаємо ліквідаторами.

Щорічно, 14 грудня, згідно з Указом Президента України, у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, відзначається ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС.

Тридцять чотири роки минуло з часу вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС –– трагедії, що стала, за визначенням ООН, «найбільшою ядерною катастрофою в історії людства». Тоді ніхто не міг і передбачити, що 26-ий квітневий весняний день назавжди буде вписаний чорними літерами в історію України. Ця біда торкнулася сотень тисяч українців - переселенців, ліквідаторів,  дітей та дорослих. Ліквідатори — люди, що за обов'язком служби взяли участь у ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи. Це люди різних національностей, професій, різного віку. Завдячуючи їхньому героїзму, патріотизму і професійній майстерності було зупинено переростання катастрофи у глобальний смерч для всієї України та інших країн. Свій найвищий обов’язок ліквідатори наслідків чорнобильської аварії виконали з честю.

Людство не має права забувати про самопожертву цих людей. Багато з них не дожили до теперішніх днів, задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь. 14 грудня Україна згадує тих, чиє життя забрав Чорнобиль, і людство схиляє голову в подяці перед ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС.

Всім живим, хто боровся з атомною бідою у ті трагічні  дні і хто нині, з відстані літ, несе у серці біль  страшної трагедії, — велика подяка за подвиг, та побажання міцного здоров’я, сімейного затишку, щастя і добра.

Весна така — аж небувало! — добра:

Ярiє рунь. Димує Оболонь, —

А в пам`ятi  димлять на плечах  роби

Найперших з перших, що пiшли в огонь.

Нам горе люте миром перебути,

Нам поховати зло в бетон i бронь.

І — не забути! — доки свiт i люди,

Синiв землi, що вiдвели огонь.

                                                                                                                                        Борис Олiйник