КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей» продовжує інформаційно-просвітницький проект «Кримська світлиця»

КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей» продовжує інформаційно-просвітницький проект «Кримська світлиця», який проводиться з метою соціальної адаптації громадян України, які залишили тимчасово окуповану територію України - Автономну Республіку Крим (АРК).

В час гарячий полудневий

Виглядаю у віконце:

Ясне небо, ясне море,

Ясні хмарки, ясне сонце.

Певне, се країна світла

Та злотистої блакиті,

Певне, тут не чули зроду,

Що бува негода в світі!

Леся Українка

Крим завжди був особливим місцем в житті та творчості багатьох митців. Кожен з них знайшов тут щось своє особливе, заповітне і надихаюче. КЗ КОР "Київська обласна бібліотека для дітей" представляє кримські творчі доробки класика української літератури, геніальної поетеси, письменниці, перекладачки ЛЕСІ УКРАЇНКИ та нашого сучасника, художника СЕРГІЯ СВИРИДОВА.

"Колискою своєї творчості" називала кримський край Леся Українка. Побувавши в Євпаторії, Севастополі, Ялті, Бахчисараї, Саках, Балаклаві, поетеса створила неперевершені ліричні твори, присвячені цьому південному краєві. Вони об`єднані в три ліричні цикли віршів - «Кримські спогади» (1890 - 1891), «Кримські відгуки» (1897 - 1898) й «Хвиля» (1907 - 1908).

КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей» вже представляла викладку творів видатної поетеси «Кримські стежки Лесі Українки», написаних в Криму, які є в фондах бібліотеки. Дивись за посиланням: http://child-library.kiev.ua/index.php/bibliotechni-budni/1683-dnyu-borotbi-za-prava-krimsko-tatarskogo-narodu-18-travnya-prisvyachuetsya

Художник Сергій Свиридов народився в Сімферополі. Закінчив Московський академічний художній інститут імені В. Сурикова. Свиридов з величезним задоволенням пише свій рідний Крим: гірські пейзажі, затишні тінисті вулички, квітучі сади, натюрморти і найголовнішу красу Криму - море.

КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей» пропонує познайомитись з кримськими віршами Лесі Українки та картинами Сергія Свиридова.

Тиша морська

В час гарячий полудневий

Виглядаю у віконце:

Ясне небо, ясне море,

Ясні хмарки, ясне сонце.

Певне, се країна світла

Та злотистої блакиті,

Певне, тут не чули зроду,

Що бува негода в світі!

Тиша в морі… ледве-ледве

Колихає море хвилі;

Не колишуться од вітру

На човнах вітрила білі.

З тихим плескотом на берег

Рине хвилечка перлиста;

Править хтось малим човенцем, –

В’ється стежечка злотиста.

Править хтось малим човенцем,

Стиха весла підіймає,

І здається, що з весельця

Щире золото спадає.

Як би я тепер хотіла

У мале човенце сісти

І далеко на схід сонця

Золотим шляхом поплисти!

Попливла б я на схід сонця,

А від сходу до заходу,

Тим шляхом, що проложило

Ясне сонце через воду.

Не страшні для мене вітри,

Ні підводнії каміння, –

Я про них би й не згадала

В краю вічного проміння.

Безсонна ніч

Цілу ніч до зорі я не спала,

Прислухалась, як море шуміло,

Як таємная хвиля зітхала –

І як серце моє стукотіло.

Ночі темної дивні почвари

Заглядали в безсоннії очі,

І страшніші, ніж сонні кошмари,

Ті привиддя безсонної ночі.

Думки-гадки, мов птахи нічнії,

Налетіли, тяжкі та суворі,

Ох, непевні ті думи страшнії,

Наче хвилі у північ на морі!

Хто одважиться в північ на море

Своє хибке човенце зіпхнути?

Хто поважиться людськеє горе

Світовеє серденьком збагнути?

Той у північ на море поплине,

Хто не думає ранку діждати…

Хай же думка моя вільно лине, –

Я не буду на ранок чекати.

Серед мороку, бурі-негоди

Цілу ніч буде човен блукати;

Як зійде сонце правди та згоди,

Я тоді вічним сном буду спати.

Буде шарпати буря вітрила,

Пожене геть по темному морю.

Ох, коли б мені доля судила

Хоч побачити раннюю зорю!

На човні

На човні нас було тільки двоє.

Хвилі скрізь вколо нас коливались,

І такі ми самотні обоє

Серед того простору здавались.

Я дивилась на тебе, мій брате,

Що гадала, – не вимовлю зроду;

Чим було тоді серце багате,

Поховала я в тихую воду.

Може, хвиля тобі розказала

Все, що думала я в тую мить?

Ні! вона те глибоко сховала…

Хай же там моя думонька спить!

Думка спить, і серденько спочило;

Я дивлюсь на обличчя твоє;

Тихе море спокою навчило

Невгамовнеє серце моє…

Мердвен

Бескиди сиві, червонії скелі,

Дикі, непевні, нависли над нами.

Се, кажуть люди, злих духів оселі

Стали під хмари стінами.

З гір аж до моря уступи сягають,

Люди прозвали їх Чортові сходи;

Ходять злі духи по них та збігають

Гучні веснянії води.

Люди ж не сміють зійти по тих сходах

Геть на верхів’я, туманом повиті, –

Духи поклали по всіх переходах

Скелі, від кручі відбиті;

Хто тільки йтиме по сходах, – задушать,

Кинувши скелею в нього тяжкою,

І подоланого стогін заглушать

Духи луною гірською.

Байдари

Дорога довга. Чагарі, долини,

На небі палкому ніде ні хмари.

Ми їдемо, спочинку ні хвилини.

Коли зненацька чую: «Ось Байдари!»

Дивлюся: брама, сиві дві скелини…

О, що се? Чудо чи потужні чари?

Немов заслона впала і відкрила

Натури дивні, краснії дари,

Що досі від людських очей ховались.

Щоб тута жити, треба мати крила!

Вже люди, певне, від тії пори

Тут не живуть, як з раєм попрощались.

Мов невидимая рука тут положила

Границею отсії дві гори,

Що високо до неба поздіймались.

Один зелений бескид, другий – темний.

Здалека море хвилі золотії

Шле, наче провість волі і надії…

Чи се той світ, загублений, таємний,

Забутий незабутній рай надземний,

Що так давно шукають наші мрії?..

Заспів

Південний краю! як тепер далеко

Лежиш від мене ти! за горами крутими,

За долами розлогими, за морем,

Що вже тепер туманами густими

Укрилося, бурливе. Та не страшно

Моїм думкам осінньої негоди

На Чорнім морі. Швидше тої чайки

Вони перелетять за темні води.

Вони перелетять у ту країну,

Де небо ще синіє, як весняне,

Де виноград в долині зеленіє,

Де грає сонця проміння кохане.

Туди мої думки полинуть швидко

І привітають ту ясну країну,

Де прожила я не одную днину,

А не була щаслива й на годину…

Та я за те докірливого слова

Тобі не кину, стороно прекрасна!

Не винна ти, що я не маю долі,

Не винна ти, що я така нещасна!

Твори Лесі Українки, літературу про життя і творчість письменниці, художні альбоми митців світу та України можна отримати в КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей» за адресою: м.Київ, Русанівська набережна, 12.

Електронний каталог для пошуку - http://e-kobdd.pp.ua/

З метою дотримання протиепідемічних карантинних заходів, дбаючи про ваше здоров'я, пропонуємо вам скористатись послугою «Книга на замовлення», надіславши замовлення на електронну пошту бібліотеки Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., або в особисті повідомленнях на наших сторінках у Facebook:

https://www.facebook.com/ChildlibraryKievUa/

https://www.facebook.com/bookDobraKyivUa/

Чекаємо вас в КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей»!

Світлана Нікольська -

провідний методист КЗ КОР КОБдД