В 2020 році свято День Матері припадає на 10 травня. Це – найзворушливіше, найніжніше  свято. МАТУСЯ, скільки у цьому слові душевної теплоти, особливої щирості та любові. Кожен із нас  все життя пам’ятає стурбований погляд своєї матусі, її ласкаві руки та ніжний голос. Мамина усмішка, світла мов пелюстка квітки і промінчик сонця. Мамине слово, мов тиха молитва. І не важливо: дорослі ми чи малі, вона завжди була і є з нами. Вона завжди є життєвим оберегом кожному із нас. 

Саме тому щороку у світі відзначають ДЕНЬ МАТЕРІ – свято, яке має міжнародний статус.

День матері почали святкувати у США. Вперше його відзначили  в 1907 році. Ініціаторкою стала Анна Джарвіс, яка заснувала це свято на честь своєї мами – громадської активістки, що прославилася під час Громадянської війни в США.

Серед української громади День матері вперше влаштував Союз українок Канади в 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. Ініціаторкою урочистостей була Олена Кисілевська, редакторка тижневика «Жіноча доля». Також 1929 року «Союз українок» зініціював упровадження свята на Тернопільщині. Організації «Просвіта», «Рідна школа», «Пласт», «Сокіл» та інші організовували концерти, конференції, фестивалі по всій Східній Галичині. Відтоді День матері відзначали дуже широко.

У 1939 році свято заборонила радянська влада. З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, День матері повернувся в Україну. Згідно з указом Президента України "Про день матері" від 10 травня 1999 року №489/99, його відзначають щороку у другу неділю травня, починаючи з 2000-го. 

 

ДОРОГІ НАШІ МАТУСІ, ЗІ СВЯТОМ!

Ви - цілий Всесвіт для своїх дітей. Унікальний. Добрий. Чарівний.  

Це Ви подарували їм життя, а потім мов ангели-охоронці, оберігаєте, закриваючи своїм крилом і люблячим серцем від всіх негараздів. Довгих Вам років життя! 

 

КЗ КОР "Київська обласна бібліотека для дітей" пропонує добірку віршів українських поетів, присвячених матерям. Книги цих авторів завжди можна знайти на бібліотечних полицях. Після наведеної добірки віршів пропонується перегляд картин українських художників (Вікторії Проців, Марини Сошенко, Сніжани Суш, Георгія Якутовича, Опанаса Заливахи, Володимира Лемзякова, Юрія Нагулко, Миколи Івасюка, Галини Зубченко-Пришедько), які в своїх полотнах оспівують материнство.

Тарас Шевченко

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Буває, іноді дивлюся,

Дивуюсь дивом, і печаль

Охватить душу; стане жаль

Мені її, і зажурюся,

І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим

Тієї матері святої,

Що в мир наш бога принесла…

**********

Вадим  Крищенко

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

- На, вдягай, синочку!

В нитці – сонце золоте,

Пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся,

Підійду і обніму

Я свою матусю. 

**********

Леонід Талалай

Одна хвилина біля Мами

Одна хвилина. Так замало.

Одна хвилина - за літа.

Одна хвилина біля Мами,

Уже навіки золота.

Ти не самотній між чужими,

На чужині — не сирота,

Бо між хвилинами твоїми

Одна хвилина золота.

Відчуєш серцем і руками,

Які хапають пустоту,

Одну хвилину біля Мами,

Одну хвилину золоту.

Літа минають за літами,

І знов дитинство поверта

Тобі хвилина біля Мами,

Одна хвилина золота.

Коли закінчуються драми

І підступає темнота,

Ще є хвилина біля Мами,

Одна хвилина золота.

**********

Павло ГІРНИК

Прости мені. Не згадуй, що було. 

Благослови скорботною рукою. 

Твої долоні вистудять чоло, 

Ледь чутно, мов з журби якої.

“Ой сину-сину… — вимовиш, смутна, — 

Куди ж ти… Боже, ну чого так… зразу?..” 

І довго ще сколошкана луна. 

Блукатиме побіля перелазу.

…Тягнуся крізь розлуки й самоту 

До тебе, мамо, як до неба сонях. 

Долаю красномовства німоту, 

Ховаючи лице в твоїх долонях.

**********

Тетяна Іванчук

Ні з чим на світі не зрівняти

Те незабутнє відчуття,

Як вперше погодує мати

Новонароджене дитя.

Солодкий біль, як спалах світла,

Прониже струмом плоть і кров,

А мати в усмішці розквітне,

Пречистій, як сама любов!

**********

Ліна Костенко

Я додому пишу нечасто,

хоч забралась в таку далечінь.

Заважає мені то щастя,

то розваги, то просто лінь.

Мамо моя, не сумуй…

Щиру правду тобі скажу –

до неправди душа не лежить:

я ніколи в житті не тужу,

бо не маю від чого тужить.

Мамо моя, повір…

Що не день – то радість нова.

Що не будень – то майже свято.

Що не слово – то щирі слова,

бо у мене друзів багато.

Мамо моя, не тужи…

Не спіткнуся на жодній з доріг,

не зазнаю в житті образи…

Як вернуся на рідний поріг –

чи впізнаєш мене відразу?

Мамо моя, не плач.

**********

         Андрій Малишко        

Мати моя, мати дорога,

Осінь горить в полях,

Хай ані мжичка; ані юга

Не занесе твій шлях.

Мати моя, голово стара,

Встали багряні дні,

Мчать ешелони біля двора,

Треба спішить мені.

Мати моя, опада сніжок,

Килимом стеле путь,

Хай не завіє твоїх стежок,

Що синові в серце йдуть.

**********

                           Василь Симоненко                               

В хаті сонячній промінь косо

На долівку ляга з вікна…

Твої чорні шовкові коси

Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили —

Це життя трудового плід.

Але в кожному русі — сила,

В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,

Образ в серці такий несу —

Материнську любов гарячу

І твоєї душі красу.

Я хотів би, як ти, прожити,

Щоб не тліти, а завжди горіть,

Щоб уміти, як ти, любити,

 Ненавидіть, як ти, уміть.

КАРТИНИ

{gallery}2020.03.20{/gallery}

Світлана Нікольська,

 головний методист КЗ КОР КОБдД