Історія цього Дня починається з 1992 року, коли на Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро, де обговорювалися проблеми навколишнього середовища, було підкреслено величезне значення екологічної освіти населення всіх країн світу в реалізації стратегії стійкого розвитку людства.

В Україні День екологічних знань відзначається з 1996 року за ініціативою громадських природоохоронних організацій.

Основна мета цього Дня – впровадження екологічних знань і формування екологічної культури населення, інформування громадськості стосовно екологічної безпеки та стану навколишнього середовища. Важливим також є донесення до громадськості гостроти проблеми сучасної екологічної ситуації як у світі так і в Україні.

Під час проведення Дня екологічних знань, одним з першочергових завдань для організаторів заходу є згуртування громадськості для спільної мети - збереження природи та виховання громадянина, який вміє «екологічно» мислити.

Термін "Екологічна освіта" був внесений ЮНЕСКО і програмою ООН з охорони довкілля. "Екологічна освіта" – один з основних засобів гармонізації взаємодії людини і природи. Стокгольмська конференція з охорони довкілля в1972 році прийняла рекомендацію про створення міжнародної програми за освітою в галузі довкілля.

Екологічна освіта і в світі, і в Україні вважається сьогодні пріоритетним напрямом навчання і виховання загальноосвітніх шкіл. Конференція ООН в Ріо-де-Жанейро в 1992 році, що обговорювала проблеми довкілля і розвитку освіти, в своїх документах і рішеннях також підкреслила величезне значення екологічної освіти в реалізації стратегії виживання і стійкого розвитку людства. Вищою і кінцевою метою екологічної освіти (ЕО) і виховання вважається формування ексцентричного типу екологічної свідомості, оскільки лише свідомість визначає поведінкові реакції людини, його вчинки, що відображуються в екологічній культурі.

У третю неділю вересня відзначається професійне свято людей, які своєю благородною працею примножують наші лісові багатства і сприяють їх раціональному використанню. У вересні 1977 року в Радянському Союзі було прийнято «Лісове законодавство», яке регулювало питання лісового господарства. З цього дня було вирішено офіційно відзначати День працівників лісу. Свято в Україні встановлено згідно з Указом президента України «про День працівника лісу» від 28 серпня1993 р. №356/93. Цей День - професійне свято тих, кого робота пов’язала з лісовідтворенням та лісорозведенням, доглядом за лісовими культурами та лісами, охороною лісів та їх використанням.

У 1971 році в Іранському місті Рамсар була підписана так звана Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовища існування водоплавних птахів. Вона стала першим міжнародним договором про охорону та раціональне використання природних ресурсів. В Україні питання охорони, використання та відтворення водно-болотних екосистем регулюються Законом України “про охорону навколишнього природного середовища” (1991) та Водним кодексом України(1995). Всесвітній День водно-болотних угідь вперше відзначений у 1997 році.

День річки – день для людей, які мають не забувати про те, як їх діяльність може вплинути на річку та її мешканців.

В цей день у багатьох країнах світу відзначається Міжнародний День річок. Ініціатива проведення належить екологічній організації зі Сполучених Штатів Америки під гаслом: «За річки, воду і життя!». Виникнення цього свята пов'язане з антиплотинним світовим рухом, який зародився в 1998 році. Тоді 14 березня в 20 країнах світу пройшло понад півсотні акцій, спрямованих на збереження річок і водойм планети. Цей рух об'єднав понад 10 000 жителів Бразилії, Індії, США, Австралії, Росії, Японії та інших країн.

Вперше думка про відзначення такого Дня була озвучена на Конференції ООН, присвяченій охороні довкілля і розвитку (ЮНСЕД) в 1992 році, в Ріо-де-Жанейро.

Генеральна Асамблея ООН в 1993 році прийняла офіційне рішення про проведення Всесвітнього дня водних ресурсів, що нагадує всім жителям планети про значення і важливість води і продовження життя на Землі. З 1993 року офіційно на всій планеті стали відзначати Всесвітній День води. У червні 1999 р. в Лондоні на ІІІ Конференції міністри екології і охорони здоров'я 35 європейських країн, у тому числі і України, підписали протокол з проблем води і здоров'я, який зобовязує оберігати своїх громадян від захворювань, пов'язаних із забрудненням води, захищати водні ресурси, створювати системи усунення небезпечних ситуацій.

У найбільшому місті Бразилії Ріо-де-Жанейро в1992 році відбувся Міжнародний саміт, на якому ухвалили рішення про заснування Дня, присвяченого Світовому океану. З цього часу ця дата відзначається всіма, хто має навіть найвіддаленіше відношення до Світового океану.

У цей день співробітники багатьох зоопарків, акваріумів, дельфінаріїв координують свої зусилля, щоб боротися за збереження біорізноманіття мешканців морських глибин і їх стабільний екологічний стан. Святкують його не тільки люди, чиї професії пов'язані з океаном і його мешканцями, а й ті, кому просто не байдужий екологічний стан водної оболонки нашої планети. У 2008 році Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила, починаючи з 2009 року, відзначати цей День офіційно.

Міжнародний День найбільшої ріки України – Дніпро – відзначається з 1995 року на території трьох країн – України, Росії та Білорусії. Це й не дивно, адже не лише для нашої держави Дніпро є надважливою водною артерією.

Свято День Дніпра носить не лише екологічний характер, але й, передусім, просвітницький. Святкування Дня Дніпра має на меті привернути увагу суспільства до водних ресурсів держави в цілому й використання дніпрової води, зокрема.

В Україні проведення природоохоронної акції – Міжнародного Дня Дніпра – вже стало доброю традицією. Участь у ньому беруть водогосподарські організації басейну р. Дніпро, місцеві органи влади, численні громадські організації тощо.

Досі офіційна дата проведення Дня Дніпра на законодавчому рівні не встановлена, однак, у різних країнах та містах цей день відзначається, як правило, у першу суботу липня.

Всесвітній День моря - один з міжнародних днів в системі Організації Об'єднаних Націй.

Відзначається з 1978 року за рішенням Х сесії Асамблеї Міжурядової морської консультативної організації (ІМКО) в останній тиждень вересня. Мета Всесвітнього Дня моря - привернути увагу міжнародної спільноти до того, який непоправний збиток морям і океанам наносять надмірний вилов риби, забруднення водоймищ і глобальне потепління. Два найбільш важливі завдання — підвищення безпеки в морі і запобігання забрудненню морського середовища.

Цей день відзначається з 1996 року, коли на конференції у Стамбулі міністри шести причорноморських країн – Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Росія й Україна– підписали Стратегічний план дій щодо реабілітації та захисту Чорного моря. Життя в Чорному морі тісно пов'язане з тим, що відбувається на його берегах. Воно є унікальним водним об’єктом, бо має найбільший в Європі водозбірний басейн, площа якого становить близько 2-х мільйонів квадратних кілометрів і вкриває практично третину континентальної Європи.

Щороку 23 березня під егідою ООН проходить Всесвітній День метеорології. Всесвітня Метеорологічна Організація (ВМО) та 188 країн її членів і світова метеорологічна спільнота відзначають.

Всесвітній метеорологічний День. Цього Дня наголошується про набуття чинності в 1950 р. Конвенції ВМО, відповідно до якої була створена Організація. Згодом, а саме в 1951 р., ВМО отримала статус спеціалізованої установи системи Організації Об'єднаних Націй.

Відзначається у зв'язку з проголошенням метеорологами необхідності захисту клімату як ресурсу для добробуту нинішніх і майбутніх поколінь. З метою стабілізації парникових газів в атмосфері на рівні, який би не допускав глобального антропогенного впливу на кліматичну систему, у 1992 році була підписана Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, а у 1997 році – Кіотський протокол до неї. Україною протокол був ратифікований 4 лютого 2004 року. У Кіотському протоколі йдеться про обмеження і зниження викидів парникових газів у 2008-2012 роках усіма країнами, які його ратифікували. Згідно з протоколом, Україна та інші держави мають зобов'язання не перевищувати рівня викидів парникових газів у період з 2008 по 2012 роки порівняно з 1990 роком.

Вперше цей день проголошувався згідно резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 22 грудня 1989 року в рамках Міжнародного десятиліття з питань зменшення небезпеки стихійних лих (1990-1999). У 1999 році Генеральна Асамблея вирішила продовжувати щорічно відзначати цю дату в другу середу жовтня, як Міжнародний День по зменшенню небезпеки стихійних лих.

Міжнародна стратегія по зменшенню небезпеки стихійних лих переслідує, перш за все, мету доведення до широкої громадськості важливості засобів запобігання і проведення роз'яснювальної роботи серед населення, яке найбільш схильне до небезпеки стати жертвою стихійних, екологічних і техногенних катастроф.

Проголошення Всесвітнього дня лісів одразу ж було підтримано Організацією ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО), Європейською конфедерацією сільського господарства. Всесвітній день лісів відзначається в день весняного рівнодення в північній півкулі, що за традицією вважається першим днем весни і є символом нового життя та нових починань. Звичайно в південній півкулі цей день є днем осіннього рівнодення, але в будь-якому випадку даний період є сприятливим для посадки та росту дерев.

Щорічно 19 квітня у багатьох країнах світу відзначається красиве весняне свято — День проліска. Історія цього Дня бере свій початок в Англії, де він був заснований в 1984 році. Взагалі в світі, в залежності від кліматичної зони, проліски квітнуть від січня до квітня. А оскільки у Великобританії їх цвітіння припадає на середину квітня, то це свято і відзначається саме у цей місяць - квітень. Це свято - символ початку весни і теплих сонячних днів, а сьогодні воно стало улюбленим і популярним в багатьох інших країнах світу.

Проте, на жаль, сьогодні пролісок став жертвою «любові людської». Ці квіти прекрасні, але тільки в природі, адже зірвані квіти «живуть» лише кілька днів. А з вини людей, які варварськи «збирають» проліски, їх на Землі з кожним роком стає все менше і менше. Ще не так давно вони росли в багатьох країнах, але квітучі рослини піддавалися масовому знищенню, а їх цибулини хижацьки викопувалися. Тому в даний час більшість видів пролісків занесено до Червоної Книги як зникаючий вид, збирати їх не можна. Екологи виступають за посилення каральних заходів до «збирачів» пролісків, закликають всіх ставитися до цих квітів обережно і дбайливо.

Європейський День парків організовано Федерацією ЄВРОПАРК. Це європейська організація, яка об'єднує природні території, що охороняються, в тридцяти шести європейських країнах. Проведений вперше в 1999 році, цей день тепер відзначається щорік по всій Європі 24 травня. Дата святкування була вибрана не випадково – саме 24 травня 1909 року в Швеції був створений перший з дев'яти Європейських Національних парків.

Європейський День парків символізує міжнародну солідарність територій, що охороняються. Свято організоване з метою підйому профілю заповідників Європи, а також для того, щоб викликати суспільну підтримку їх роботи. Цього дня проводяться багаточисельні заходи на території і довкола заповідників, присвячені святкуванню природної краси Європи і її культурного надбання, висуваючи на перший план захист парків, як в даний час, так і в майбутньому.

Дата 3-тє грудня відзначається  як Міжнародний день боротьби з пестицидами на згадку про велику аварію на пестицидному заводі  в Індії. Саме цього дня в 1984 році на хімічному заводі в м. Бхопалі сталася екологічна катастрофа. Тоді були численні жертви, загинули працівники, постраждали мешканці навколишніх населених пунктів. Аби привернути увагу до рішення проблем, які виникають в результаті виробництва, використання небезпечних хімікатів, світова спільнота   запропонувала оголосити 3 грудня Днем боротьби з пестицидним забрудненням, який незабаром став Міжнародним.

Девіз Міжнародного Дня - ″Пестициди – безвихідь цивілізації″. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я щорічно в світі реєструється близько 2 млн. отруєнь пестицидами, переважно при роботі з ними.

Міжнародний День полярного ведмедя покликаний нагадати людству про необхідність охорони та збереження цього виду тварин. Танення льодовиків і забруднення середовища в результаті розробки нафтових родовищ призводять до зменшення популяції білих ведмедів.

Сьогодні у світі налічується близько 20-25 тисяч полярних ведмедів, з кожним роком їх стає все менше. Якщо не вжити відповідних заходів, до 2050 року через глобальне потепління з планети можуть зникнути дві третини білих ведмедів, стверджують вчені. Ось чому так важливо дбати про чистоту навколишнього середовища.

Міжнародний День полярних ведмедів найбільш актуальний для п'яти країн, де проживають ці хижаки - Норвегії, Гренландії, Росії, Канади та США. У трьох останніх білі ведмеді занесені до Червоної Книги як вид, якому загрожує зникнення.

1 березня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній День кота. Недовго людство мудрувало, коли встановлювало дату свята. Зрозуміло, що це має бути перший день весни, тобто 1 березня, коли після зимового мовчання коти всіх країн вилазять на дерева і "співають серенади".

Ідея свята народилася в Італії. Спершу цей День слугував нагадуванням для господарів мурок, як правильно себе поводити з домашньою тваринкою. Пізніше до свята приєдналися організації захисту братів наших менших, і нині, 1 березня по всьому світу проходять символічні акції протесту проти жорстокого поводження з тваринами.

Святкування Всесвітнього Дня котів влаштовують для 36 видів цих тварин, які знаходяться поруч з людиною у всіх куточках землі. Кожна кішка має свій особливий характер. Ці тварини вимагають поваги до себе, оскільки відчувають себе рівними з людиною.

24 квітня в календарі екологічних дат відзначене як Всесвітній День захисту лабораторних тварин, який був заснований Міжнародною Асоціацією проти хворобливих експериментів над тваринами ( ІнтерНІЧ ) в 1979 році і підтриманий ООН. Спочатку він « відзначався » зоозахисними організаціями в ряді країн , а сьогодні вже по всьому світу активно розвивається рух проти вівісекції ( експериментів і дослідів над лабораторними тваринами), який підтримують активісти різних громадських і зоозахисних організацій.

Серед найбільш часто використовуваних в дослідах тварин - миші, кролики, мавпи і собаки. Щорічно сотні представників цих видів гинуть в лабораторіях. Крім того, тварин використовують при навчанні майбутніх медичних працівників та ветеринарних лікарів.

У Всесвітній День захисту лабораторних тварин в різних країнах проводяться різні масштабні просвітницькі акції та заходи, щоб ще раз привернути увагу громадськості до проблем «братів наших менших», приречених на досліди, і нагадати, що існує альтернативна медицина, косметика, побутова хімія та засоби особистої гігієни.

Ініціатива відзначення Дня дельфінів -полонених була запропонована борцями за права тварин, які вважають неприпустимим використання дельфінів та інших морських ссавців, в мілітаристських цілях і утримання їх у неволі. Ще на початку минулого сторіччя стали з’являтися ідеї використовувати морських тварин у військових цілях.

Свою негативну сторону має і утримання морських ссавців в океанаріумах і дельфінаріях. У природі дельфін протягом доби долає 100 і більше кілометрів і занурюється на глибини в 200 метрів і більше. Ніякі дельфінарії не здатні забезпечити «бранця» такими можливостями. Ультразвук, який видає дельфін при русі, спотворений і багаторазово відбитий в умовах басейну, дезорієнтуює його і завдає величезної шкоди. Хлорована вода ушкоджує шкіру і органи зору. В результаті утримання тварин в неволі, скорочується тривалість їх життя в 5-6 разів. Все це повертає нас до питання: «Чи має людина право утримувати тварин у неволі?» Міжнародний День дельфінів - полонених покликаний привернути увагу громадськості до даної проблеми, з метою забезпечення прав тварин жити вільно в природному середовищі.

Всесвітній День китів та дельфінів (World Whale and Dolphin Day) започатковано у 1986 році Міжнародною китобійною комісією (International Whaling Commission: IWC), яка ввела заборону на китовий промисел.

Заборона діє і понині і означає , що в усьому світі полювання на китів, а також торгівля китовим м'ясом заборонені. Однак, цей День вважається Днем захисту не лише китів, але і всіх морських ссавців. Щорічно в цей День різні природоохоронні групи проводять акції на захист китів та інших морських ссавців. Часто екологи об'єднуються і присвячують цей День захисту одного унікального виду, якому загрожує смертельна небезпека або зникнення. Доречі, 23 липня - не єдина дата, багато країн засновують національні Дні китів. Так, наприклад, Австралія, починаючи з 2008 року, вирішила відзначати Національний День китів в першу суботу червня, а в Америці Всесвітній День китів традиційно відзначають в період літнього сонцестояння - 21 червня.

Необхідно згадати ще одну дату проведення заходів Всесвітнього Дня китів та дельфінів – 19 лютого.

Всесвітній День захисту тварин прийнято відзначати у день смерті Святого Франциска – шанованого католицького угодника, який вважався заступником та покровителем усіх беззахисних, у тому числі тварин. Рішення про щорічне відзначення такого Дня 4 жовтня було прийнято ще у 1931 році учасниками Міжнародного конгресу прихильників руху з захисту природи в Італії. Це рішення підтримали організації, створені з метою захисту тварин у різних країнах світу. В цей День проводять різноманітні заходи з метою підвищення суспільної свідомості та активності громадян щодо захисту тварин.

Всесвітній День свійських тварин відзначається з 1983 року щороку 2 жовтня, у день народження Махатми Ганді – прогресивного борця за гуманне поводження зі свійськими тваринами. Відзначення цього Дня має на меті викрити, оприлюднити, оплакати та досягти зменшення у майбутньому даремних страждань та смерті мільярдів корів, свиней та інших свійських тварин. В цей день також викриваються спустошувальні наслідки впливу інтенсивного тваринництва на стан навколишнього середовища та здоров’я людини.

Цей День безпритульних тварин увійшов до міжнародного календаря згідно з пропозицією міжнародного Товариства Прав Тварин (ISAR) США. Проблема безпритульних тварин знайома кожному великому місту, де гостро стоїть питання будівництва притулків для бездомних тварин.

Представники громадських організацій, а також небайдужі мешканці країн в цей День можуть висловити своє відношення до того, як влада вирішує проблему зниження чисельності безпритульних тварин в місті. Давно доведено, що рівень духовності людини визначається не лише соціальним середовищем, але й характером спілкування зі світом природи. Жорстокість до тварин в дитинстві може перерости у жорстокість до людей.

Міжнародна Ніч кажанів – одне з самих незвичайних природоохоронних свят. Датою святкування "Ночі кажанів" було обрано ніч з 20 на 21 вересня. З 1997 року свято прийнято як загальноєвропейська природоохоронна акція, яку проводять всі країни, що є сторонами Угоди про збереження кажанів в Європі, EUROBATs (угода діє з 1991 р., ратифікована ВР України 19.05.99). Мета Угоди - узгодження дій, розробка і впровадження європейськими державами спільних заходів щодо збереження кажанів та місць їхнього перебування. Одним з пріоритетів діяльності в рамках Угоди є підвищення рівня екологічної свідомості населення стосовно важливості збереження кажанів, а також розвінчення негативних міфів навколо звірків, перед якими багато людей відчувають невиправданий забобонний жах, вважаючи їх вампірами. Проведення "Європейської Ночі кажанів" є значною подією, в якій беруть участь декілька країн Європи, у тім числі й Україна. З 2001 року акцію "Міжнародна Ніч кажанів" у більш ніж 60 країнах проводить організація "EUROBATS". Акція користується незмінним успіхом.

У 2008 році за ініціативою Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) та Ради зі збереження морських ссавців, було встановлено День моржа.

Святкування цього Дня не випадково призначено на 24 листопада. В останні дні осені моржі покидають арктичне узбережжя Чукотського моря і відправляються на зимівлю в Берингову протоку, стаючи на час свого переселення особливо вразливими, і тому потребують особливого захисту.

Проголосивши це свято, захисники природи вирішили таким чином привернути увагу громадськості до проблем тихоокеанських моржів. Ці проблеми ведуть до скорочення чисельності морських ссавців.

Головна проблема — екологічна. Зміна клімату в бік потепління призвела до того, що площа крижаного шару Землі в останні роки стрімко зменшується. В результаті цього моржі змушені переміщатися з льоду на сушу, утворюючи нові берегові лежбища. Масове скупчення моржів на таких лежбищах призводить до загибелі великої кількості молодняку.

Друга проблема, з якою стикаються моржі, — вторгнення людей на їх територію. Освоєння людиною багатих запасів вуглеводів на шельфі Льодовитого океану, розвиток навігації — все це веде до масової загибелі моржів і змушує захисників природи бити тривогу. Сьогодні День моржа відзначається у всіх арктичних регіонах . У свою чергу, представники WWF закликають людей частіше згадувати про нашу спільну відповідальність за збереження дикої природи океану і більш дбайливо ставитися до його мешканців.

Міжнародний День птахів проходить щорічно в рамках програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" і не випадково саме в квітні. 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція по охороні птахів, до якої Україна приєдналася в 1927 році.

День птахів - це не лише чергова річниця Конвенції, але і час прильоту пернатих із зимівель. Вперше цей День, як масове дитяче свято, став проводитися в Сполучених Штатах Америки. Організатором виступив педагог з містечка штату Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбургська Телеграфна хроніка», що почала популяризацію Дня птахів. За традицією в цей час в очікуванні птахів розвішуються шпаківні, дуплянки та інші «пташині будиночки».

Екологічне свято - Міжнародний День перелітних птахів - відзначається з 1993 року в другу суботу травня. Ініціаторами свята виступили вчені-орнітологи лабораторії Корнелла . Незважаючи на статус всесвітнього, це свято відзначається лише в деяких країнах, найбільш активно в США і Канаді. У ряді інших країн існують свої «пташині» свята, які випадають на інші дати.

Україна приєдналася до Міжнародної Конвенції з охорони птахів в 1927 році. Головне завдання Міжнародного Дня перелітних птахів - привернути суспільну увагу до глобальних екологічних проблем, зокрема, організації безпечного і вільного переміщення перелітних птахів від місць зимівлі до місць літнього проживання і назад.

Такі Дні проводяться з ініціативи товариств охорони птахів. До них долучаються усі бажаючі. Під час акції фіксується, які види птахів зустрічаються у тій чи іншій місцевості, в якій кількості, особливості їх поведінки тощо. Основною метою цієї акції є заохочення широкого загалу людей до пізнання світу пернатих і привернення уваги до проблем їх збереження, оскільки, внаслідок діяльності людини і забруднення довкілля, чисельність деяких видів значно зменшується, або ж знаходиться під загрозою зникнення. Результати своїх спостережень учасники акцій надсилають в товариства охорони птахів і такі результати опрацьовуються, узагальнюються та оприлюднюються.

8 вересня вся планета відзначає Міжнародний День Журавля.

Історія свята починається в 2002 році, коли ініціатива робочої групи з захисту журавлів Євразії по організації такого екологічного свята, була підтримана Секретаріатом Боннської Конвенції з охорони мігруючих видів тварин. Також до засновників приєдналися - Глобальний екологічний фонд, Міжнародний фонд охорони журавлів. Поступово до свята приєдналися інші екологічні організації. На даний момент Міжнародний День журавля відзначають в Росії, США, Китаї, Україні, Вірменії, Ірані, Узбекистані, Туркменістані, Казахстані, Монголії.

Час проведення Дня Журавля вибрали не випадково. Саме в цей період відбувається міграція цих птахів на місця зимівель - в Іран та Індію Як і в будь-якому іншому "іменному" екологічному святі, головне завдання проведення Дня Журавля - привернути увагу людей до проблем охорони та збереження цих птахів. Для цієї мети екологічні організації проводять різні заходи, в наукових організаціях відбуваються читання та обговорення наукових дисертацій по "журавлиним" темам.

Міжнародний День Журавля також відбувається у вигляді публікацій у ЗМІ, різних акцій, конкурсів, фестивалів, фото- і відеовиставок, екскурсій в зоопарки, а також відвідування місць скупчення журавлів, де будь-хто може взяти участь у підрахунку птахів.

6 серпня світова спільнота відзначає День Хіросіми. Цього дня 1945 р. американська авіація піддала атомному бомбардуванню японське місто Хіросіму. Наступна бомба була скинута 9 серпня на Нагасакі. Внаслідок двох бомбардувань постраждали близько 300 тисяч осіб.

6 серпня 1955 року в Хіросімі відбулася перша міжнародна конференція за заборону атомної і водневої зброї. Відтоді місто, постраждале від атомного бомбардування, стало символом боротьби проти зброї масового знищення, а День Хіросіми став відзначатися міжнародним співтовариством як Всесвітній День боротьби за заборону ядерної зброї.

У самому місті цього Дня щорічно проходить церемонія пам’яті. Тут встановлений пам'ятник жертвам Хіросіми у вигляді сірого бетонного шатра. Усередині пам’ятника - вапняна плита, під нею - скринька з іменами загиблих. Щороку до цього списку додається приблизно 100 нових імен. На братській могилі накреслені слова: "Спіть спокійно, помилка не повториться".

Недалеко від пам’ятника знаходиться Меморіальний музей миру, поблизу якого висить дзвін. Напис на ньому свідчить: "Нехай кожен, хто проходить повз, ударить у дзвін, щоб той завжди нагадував нам про загрозу атомної війни".

26 квітня 1986 року Україна пережила найпотужнішу техногенну аварію в світі на Чорнобильській АЕС, яка стала символом найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. На четвертому енергоблоці станції пролунав страшний вибух. Серед усіх трагедій, які пережило людство, Чорнобильська катастрофа немає аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя. З того часу цей День перетворився в День скорботи за жертвами Чорнобильської трагедії та День перестороги щодо відповідального використання мирного атому.