Антон Середа – відомий графік декоративного мистецтва, родом з Білоцерківщини
Антон Середа –
відомий графік декоративного мистецтва, родом з Білоцерківщини
Серед визначних постатей українського мистецтва, уродженців Київщини, Антон Хомич Середа (11.02.1890 – 11.08.1961) – відомий український художник, графік декоративного мистецтва, мистецтвознавець, педагог.
Антон Середа народився у селі Шкарівка Білоцерківського району Київщини, в родині сільської інтелігенції – фельдшера та вчительки. Закінчив Строганівське училище ужиткового мистецтва у Москві (1914). В 1915 р. працював у Тифлісі (Тбілісі) в галузі народних промислів. У 1916–1917 рр. керував кустарним художнім виробництвом на Галичині й Буковині. Після переїзду до Києва, у 1917 р. працював у Департаменті мистецтв генерального секретарства народної освіти УНР. За Гетьманату, у 1918 р. очолював художньо-промисловий відділ Головного управління мистецтв і національної культури Міністерства народної освіти.
В часи створення незалежної Української Народної Республіки, в червні 1918 р., з’являються перші поштові марки України. Їх уживали замість монет, які вийшли з обігу і називали «шагівками». Авторами сюжетів паперових «шагівок» були художники-графіки Георгій Нарбут та Антон Середа. Середа став автором перших двох марок номіналом в 10 і 20 шагів. Вони були в обігу доволі короткий проміжок часу – до березня 1919 року.
У 1921-1922 рр. Антон Хомич Середа очолював секцію монументальних пам'яток Київського губернського комітету охорони пам'яток мистецтва і старовини та працював у підрозділах Всеукраїнської академії наук. У 1921-1923 рр. – голова секції мистецтв Українського наукового товариства в Києві.
Середа був серед ініціаторів перетворення Київського художньо-промислового і наукового музею з міського на загальнонаціональний (тепер – Національний музей історії України). У 1922 році він один з організаторів Київської картинної галереї (нині – Національний музей «Київська картинна галерея»). Відкриття музеїв допомогло врятувати величезну кількість цінних пам’яток та художніх колекцій.
З початку 1920-х рр. А. Середа займається викладацькою роботою. У 1920-1924 рр. викладає у Київському архітектурному інституті, 1924-1929, 1934-1941, 1944-1950 – Київському художньому інституті (нині НАОМА), в Українському поліграфічному інституті в Харкові 1929-1934 рр. З 1946 року він професор Київського Художнього Інституту.
Митець був талановитим оформлювачем часописів і книжкових видань, зокрема: журналу «Сяйво» (1913 р.), «Кобзар» Т. Шевченка (1926, 1927, 1937 рр.), «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського (1929 р.), «Козацькі пісні» (1936 р.), «Fata Morgana» М. Коцюбинського (1937 р.), «Хрестоматії з античної літератури» О. Білецького (1938 р.), «Фарфор, фаянс, майоліка» (1940 р.), «Твори» І. Франка в 25 т. (1941 р. Т. 1-12), «Слово о полку Ігоревім» (1952 р.) та багатьох інших. У книжковій графіці Середа розвивав орнаментальні мотиви і шрифти Георгія Нарбута – видатного українського художника-графіка, ілюстратора. До його наукового доробку входить стаття «Георгій Нарбут як художник книги» (німецькою мовою), надрукованої в академічному журналі «Gutenberg Jahrbuch» (1927 р.) та низка розвідок з українського мистецтва.
За проєктом Антона Середи (1948 р.) було створено новий Державний прапор УРСР.
Графічні роботи художника експонувалася на «Виставці сучасної української графіки» Асоціації незалежних українських митців у Львові (1932 р.), а також на ретроспективній виставці малярства та графіки у Києві (1969 р.).
Мистецька спадщина, бібліотека та колекція Антона Хомича Середи зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Окремі документи є в музейному фонді Білоцерківського краєзнавчого музею.
{gallery}1-130223{/gallery}