Артем Лук’янович Ведель (1767-1808) – український композитор зі світовим ім’ям, автор шедеврів української духовної музики, прекрасний диригент, блискучий співак, скрипаль-віртуоз. Він належить до плеяди національних геніїв і його ім’я заслужено стоїть поруч з іменами Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Григорія Сковороди.

Артем Ведель народився у квітні 1767 року (точна дата невідома) в Києві, на Подолі. Батько Артемія був художником-різьбярем, мав власну майстерню з виготовлення іконостасів. Музичну освіту А. Ведель здобув в Києво-Могилянській академії, де ще студентом керував академічним хором. Свій перший великий твір – Літургію Іоанна Златоуста – Ведель написав, коли йому виповнилося 18 років. По закінченні навчання, незабаром, композитор очолював капелу при штабі Українського піхотного корпусу в Києві, а згодом організовував хор і оркестр Харківського намісництва. У Харкові дуже високо цінували композитора та його твори.

Ведель багато мандрував Україною, віддаючись подвигам самозречення, ведучи замкнутий спосіб життя і займаючись написанням музики, читанням та молитвами. Згодом він був запідозрений у складанні якоїсь політичної записки, яка нібито ображала царську сім’ю, і 1799 року був заарештований російським урядом у Києво-Печерській лаврі. Йому вдалося виправдатися, але його все одно помістили до божевільні Кирилівського монастиря, де він пробув майже до самої своєї смерті.

14 липня 1808 р. обірвалось життя 41 річного Артемія Веделя. Поховано його було на подільському Щекавицькому кладовищі. Нині воно повністю зруйноване, і де була могила Веделя – невідомо.

Творча спадщина Артемія Веделя дійшла до нас далеко не у повному обсязі, проте навіть віднайдена на сьогодні її частина вражає. Вся його музика – близько 80 творів, серед яких: 28 духовних концертів, дві Літургії Іоанна Златоуста, Всенічна, Різдвяні, Великодні та Богородичні ірмоси, 20 окремих духовних творів. Музика композитора захоплює слухачів легкістю і чистотою, теплотою та щирим молитовним настроєм. Робив Ведель і обробки українських народних пісень, композиції народних маршів. У його музиці відчутний вплив українських народних наспівів, романсів. На думку фахівців, саме Артемій Ведель підніс український багатоголосий хоровий спів до вершин світового музичного мистецтва. 

Твори композитора в російській імперії тривалий час були заборонені і поширювалися в рукописах, але їх знали й виконували, незважаючи на заборону.  Великодні канони, Многоліття, тріо «Покаяння отверзи ми двері», «Від сходу сонця», «Христос Воскрес!», «Воскресни, Боже», «Доколе, Господи, забудешьмя», «Спаси мя, Боже», «На ріках Вавилонських» від часу написання й до сьогодення співають в усіх церквах східного обряду: і в Україні, і за кордоном.

Минають століття, а музично-духовна спадщина Артема Веделя залишається справжньою перлиною в скарбниці українського мистецтва.