Київська обласна бібліотека для дітей продовжує публікацію матеріалів в рамках започаткованого бібліотекою інформаційно-просвітницького проєкту «Кримська світлиця», який проводиться з метою соціальної адаптації громадян України, які залишили тимчасово оку
Київська обласна бібліотека для дітей продовжує серію матеріалів у рамках інформаційно-просвітницького проєкту «Кримська світлиця».
Цей проєкт створено для підтримки наших співгромадян, які вимушено покинули Крим через його тимчасову окупацію, та для збереження пам’яті про український і кримськотатарський Крим — вільний, культурний, наш.
Мета «Кримської світлиці» — допомогти дітям і дорослим із Криму знайти своє місце у спільному культурному просторі України, об’єднати навколо цінностей свободи, гідності та єдності.
Сьогодні ми пропонуємо вам познайомитися зі сторінками життя надзвичайно цікавої й значущої постаті не лише для кримськотатарського, а й для всього тюркського світу, України та мусульманської культури загалом — Ісмаїлом-бей Мустафи-оглу Гаспринським (1851–1914). Письменник, журналіст, просвітитель, реформатор, який словом пробуджував народ, об’єднав ідею модернізації з національною гідністю.
Народився 21 березня 1851 року в родині кримськотатарського офіцера Мустафи-бея. Навчався у Сімферополі, Парижі, Стамбулі, а 1875 року повернувся до Криму. У Бахчисараї Гаспринський був обраний гласним міської Думи та міським головою.
У другій половині XIX століття Ісмаїл-бей Гаспринський став одним із найвпливовіших просвітителів усього тюркського світу. Він бачив, що мусульманські народи Російської імперії відстають у розвитку через брак освіти, закритість і консерватизм. Його ідея була оновити суспільство через освіту, пресу та спільну культурну мову. Його гасло стало програмою життя: «Єдність у мові, думці, справах» (“Dilde, fikirde, işte birlik”). Ця формула стала символом пробудження і модернізації тюркського світу. Пише і за власною редакцією видає кримськотатарською мовою численні підручники і книги, розраховані на молодих читачів. Організувавши власне видавництво, він почав видавати першу кримськотатарську газету “Терджиман”. Газета "Терджиман-Перекладач" була двомовної (кримськотатарською та російською).
Уже з перших номерів "Терджиман" користувався великим попитом. Матеріали газети були присвячені проблемам мусульман Криму і всієї імперії, подіям політичного та культурного життя. Ця газета стала "вікном у великий світ" для кримських татар та інших тюркомовних народів
Вона поширювалася в Туреччині й навіть підвладному Китаю Східному Туркестані. Матеріалами газети активно користувалася турецька преса.
Письменницький талант І. Гаспринського зробив його патріархом нової кримськотатарської літератури. Він створив багато прекрасних художніх творів. Його романи та повісті «Молла Аббас», «Арслан-к'из», «Сто років потому» були опубліковані в газеті «Терджиман».
Пізніше Гаспринський розкривається в жанрі політичної есеїстики – на початку XX ст. його нариси й есе були видані двома збірками – "Російське мусульманство" та "Російсько-східна угода". Його творча спадщина просвітника налічує десятки літературних творів і тисячі публіцистичних праць. Активно займався І. Гаспринський і науковою працею, зокрема у сферах історії, етнографії та писемної культури свого народу.
Гаспринський був терпимим до ідейних супротивників із усіх таборів, але при цьому ніколи не поступався найважливішими для нього принципами гуманності й освіти, любові до рідного народу й відкритості для всього передового в західній, українській, російській чи будь-якій іншій культурі.
Своєю діяльністю Ісмаїл Гаспринський заклав фундамент демократичної традиції в кримськотатарському національному русі, створив нову літературну мову, зрозумілу для всіх тюркських народів. Його твори стали символом духовного відродження Криму й джерелом натхнення для наступних поколінь письменників і педагогів