Любі читачі, сьогоднішня наша краєзнавча література буде присвячена Фастівщині

Книга «Фастівщина: сторінки історії (від давнини до 20-х років XX століття)» відтворює події, що відбувалися впродовж сторіч на фастівській землі, де перебувало чимало видатних осіб і де збереглися пам’ятки історії та культури. 

Фастівський район розташований у межах Придніпровської височини, в західній частині Київської області.

Історія Фастівщини сягає глибокої давнини і бере початок із заселення краю первісними людьми. Свідками тих часів є пам’ятки археології. Нині на археологічну карту Фастівщини нанесено понад 150 пам’яток.

Фастівщиною проходила княгиня Ольга з молодим княжичем Святославом, бували тут і воїни князя Володимира. Довгий час частина земель Фастівщини була зайнята половецькими племенами.

Упродовж тривалого часу Фастівщина була краєм великого землеволодіння родини польських магнатів. Понад 1000 десятин кращих земель у Мотовилівці, Оленівці та інших населених пунктах належали Руліковським, майже половина сучасних земель району належала Браницьким. Великим землевласником був шляхтич І.Хаєцький.

Історія Фастівського краю пам’ятає видатного українського поета Тараса Шевченка. В червні 1846 року він у складі археологічної комісії проводив розкопки кургану Переп’ят, що знаходиться поблизу с.Фастівець. Тут він виконав багато малюнків із місцевих селян. Серед них «Коло каші», «Селянин у брилі», «Постаті селян», «Гурт селян». На Фастівщині народились чудові поезії Шевченка «Чернець», «Швачка», «Іржавець».