Матеріал поданий без змін 

В тенетах суржику

(З досвіду роботи Яготинської РЦБС Київської області)

Любіть красу своєї мови,

Звучання слів, правопис слів:

Це квітка ніжна і чудова

З широких батьківських степів.

Т. Масенко

Починаючи з 2000 року представники всіх націй і народностей світу 21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови. В Україні  почали його відзначати  з 2002 року.

Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. 

До цієї дати в читальній залі Яготинської центральної районної бібліотеки для користувачів юнацького абонементу – студентів Чорнобильського медколеджу відбувся захід «В тенетах суржику». Учасники дитячо – юнацького театрального клубу «Містичний острів» (керівник С. Зеленська), що діє при Яготинській ЦРБ, розіграли декілька сценок з метою очищення української мови від засмічення мішаниною з російсько – англійських слів. 

Ведучі заходу Катя Єфіменко та Крістіна Степанова нагадали присутнім, що таке «суржик» (штучне об’єднання без дотримання літературних норм елементів різних мов) і «сленг» (емоційно забарвлена лексика фамільярного стилю, поширена серед соціальних низів і певних вікових груп, зокрема серед шкільної молоді). Спілкування «суржиком» і «сленгом» значно спотворює інформацію, оскільки співрозмовник у цьому випадку може вживати слово в лише йому відомому значенні.

Настя Гузун провела тренінгові вправу, пропонуючи: «Якщо ви не вживаєте слів – паразитів – сплесніть у долоні. Якщо ви не вживаєте нецензурні слова – почухайте носа. Якщо ви не лаєтеся в школі і вдома – погладьте себе по голові» і т. п. Наголосила на тому, що чистота мови – така ж необхідна річ, як і чистота тіла, охайність одягу та представила на розгляд присутніх наступні сценки:

Перша сценка – діалог двох однокласниць (Даша П’ята і Віолетта Тарасенко), одна з яких говорила гарною літературною мовою, а інша використовувала молодіжний сленг. Далі був вірш – діалог матері з дочкою (Катя Недобой і Соня Даценко),  материнська настанова: «Не смій зректися маминої мови!» та обіцянка доньки: «Рідна моя мово, маминому слову я вклонюсь, як хлібу і святій воді!». Захоплення красою української мови прозвучало у вірші, який прочитала Віра Бардакова. 

Найцікавішою була сценка «Балакає Україна» (запозичена з відомого гумористичного «Дизель шоу»), в якій ведуча культурно – освітньої програми (Вадим Величко)  намагалася вирішити «проблему української мови у сучасному суспільстві» з «експертами» - верховинцем із Закарпаття (Євген Касьян), який розмовляв на місцевому діалекті та кліпмейкером з Києва (Роман Кравченко), який надмірно використовував англійські терміни. І тому вони ніяк не могли порозумітися.

Завдяки такій театрально – гумористичній формі заходу усвідомлення присутніми значення очищення рідної мови від небажаного засмічення відбулося глибше. 

Мова – державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни – 

Мову, як матір любіть.

Ф. Пантов

Світлана Зеленська, 

бібліотекар юнацького відділу 

центральної районної бібліотеки

Яготинської РЦБС Київської області