Від рідного слова ти сил набирайся, ніколи й ніде ти його не цурайся

(З досвіду роботи Білоцерківської міської ЦБС ім. П.Красножона Київської області)

Рідна мова – це те найдорожче, що є в житті кожного народу, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку він складає і своє давнє життя і свої сподівання . Мова – це не тільки засіб спілкування, але й основний інструмент, який дозволяє людині дати визначення культурі, історії рідного краю та родоводу, тобто дає можливість самоідентифікувати себе у просторі.

Збереження живої мови є пріоритетним напрямком роботи бібліотеки-філії №1 для дітей Білоцерківської МЦБС. Працівники книгозбірні співпрацють з колективом БСШ №1 з поглибленим вивченням слов’янських мов та Білоцерківською школою мистецтв №1. Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. Як великим нещастям обертається нищення природи, так і боляче б’є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька й матері.

З нагоди Міжнародного дня рідної мови в бібліотеці відбувся літературний передзвін «Моя мова материнська, квітни в душі й на вустах», на якому вихованці вокального відділу школи мистецтв №1 дарували четвертокласникам БСШ №1 та їхнім батькам, бабусям і дідусям свої вокальні твори українською, італійською, англійською, французькою, іспанською, вірменською та кримсько-татарською мовами.

Приємно, що Катруся Сергієнко та Степан Петрішин-Канішевський є не тільки кращими читачами філії, а ще й обдарованими співаками.

Тамара Саакян, Олександра Федунова, Софія Римар, Катерина Зінченко, Дар’я Савченко (клас викл.: Леся Крижешевська та засл. діяча мист. України Тамара Павленко) заворожили присутніх майстерним вокалом. 

Гітарист Арсеній Римлянський (викл.: Тамара Фелдеші) не лише акомпануав юній співачці Софії Римар, а й виконав інструментальний твір японського композитора «Ностальгія» тим самим довівши, що музика – це універсальна мова, яку розуміють усі народи світу.

На завершення свята прозвучала пісня композитора Лесі Горової «Україна – це світло», а щирі оплески читачів-глядачів підтвердили, що соціальні функції мови надзвичайно широкі. Дехто вважає мову лише засобом порозуміння між людьми. Насправді ж цим не вичерпується її значення. У мові нація закодовує всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність, і якщо так прекрасно співають наші діти, то нам є чим пишатися.

Олена Крищенко, 

провідний бібліотекар бібліотеки-філії №1 для дітей 

К З  БМР Білоцерківська міська ЦБС ім. П.Красножона, Київська обл.