Свіча пам'яті

(З досвіду роботи Києво-Святошинської РЦБС Київської області)

Минуло 85 років з часу однієї з найважливіших трагедій в історії українського народу – Голодомору 1932-1933 років. 

1933-й рік Найчорніший час між чорними часами в історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав народу найродючішої і найблагодатнішої землі. 

Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932-1933 роках, і пам'яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця найбільшої трагедії ХХ століття, у Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих Київської області відбулася історична година-реквієм «Свіча пам'яті». На заході були присутні читачі-учні старшого шкільного віку м.Вишневого, дорослі читачі бібліотеки та члени клубу «Вишнівська осінь».

Захід розпочався відеофільмом «Голодомор 1932-1933. Частина з Реквієму» у виконанні Ніни Матвієнко.

У виконанні читачі-учнів 10 класу школи №2 звучали тематичні композиції, що нагадали присутнім про тяжем нелюдські випробування, які випали на долю українців. Щохвилини з вересня 1932 по липень 1933-го помирали щонайменше 17 осіб, щогодини – більше 1000, щодня – понад 24 тисячі. За десять місяців Україна втратила майже чверть свого населення. В голодомор, за оцінками дослідників, померло від 7 до 10 мільйонів чоловік. Голодне лихоліття найбільше вразило дітей. Третина всіх померлих від голоду – діти.

Читачі-учні школи №3 прочитали поетичні твори місцевих поетів: Валентина Лямічева та Тетяни Домашенко. 

Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Спогадами своїх батьків про голодомор поділився з присутніми поет Валентин Лямічев, свідченнями очевидців – працівник бібліотеки Лариса Ніколаєва.

Ведуча Ніна Івасенко, бібліотекар відділу обслуговування, зазначила, що в історії українського народу є трагічні сторінки, що примушують стискатися людські серця, підкреслила, що моральний і громадянський обов’язок молодого покоління – це гідно вшановувати пам'ять жертв від трьох голодоморів в історії нашої держави. Вона звернула увагу присутніх на книжкову виставку «Свіча пам'яті», де представлені документальні книги та статті, спогади свідків тих жахливих подій.

На заході була присутня поетеса Тетяна Домашенко, яка познайомила молодих читачів зі своєю поемою «Тридцять три колосочки».

Учасники заходу переглянули документальний фільм «Голодомор. Великий злам» із серії «Невідома Україна» та відео кліп «Свіча» у виконанні Оксани Білозір», які присвячені усім загиблим під час Голодомору.

Наприкінці заходу присутні вшанували пам'ять померлих хвилиною мовчання і запалили «Свічку пам'яті». 

Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам'яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам'ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.

Фото Євгена Пікуля                                                                                                             Лілія Бриль, зав. відділом      

                                                                                                                          обслуговування Києво-Святошинської 

                                                                                                                              ЦБС для дорослих Київської області