Директорам обласних бібліотек для дітей, Директорам районних, міських централізованих бібліотечних систем Київської області - Щодо питань оплати праці — Київська обласна бібліотека для дітей
Київська обласна бібліотека для дітей Київська обласна бібліотека для дітей

Директорам обласних бібліотек для дітей, Директорам районних, міських централізованих бібліотечних систем Київської області - Щодо питань оплати праці

20.01.2017 № 01-09/16

Директорам обласних бібліотек для дітей,
Директорам районних, міських
централізованих бібліотечних систем
Київської області


Шановні колеги!

Направляємо Вам матеріали, що стануть Вам в нагоді при реалізації змін в оплаті праці.

Для здійснення профспілками громадського контролю за додержанням законодавства про працю в 2017 році направляємо:

- роз'яснення Міністерства соціальної політики деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 № 1774-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»

- роз'яснення ФПУ щодо реалізації законодавчих змін в оплаті праці

- листи ЦК Профспілки працівників культури України віце-прем'єр міністру України Розенку П.В. щодо практичного застосування положень постанови КМУ № 1037 від 28.12.2016 ( №02-06,№02-08 від 12.07.2017).

Про випадки порушень трудового законодавства просимо терміново повідомляти Обласну організацію профспілки працівників культури.


З повагою,
Генеральний директор КЗ КОР "Київська
обласна бібліотека для дітей"
Віце-президент Української асоціації
працівників бібліотек для дітей
М.П.Зніщенко


* * *


Роз’яснення Мінсоцполітики деяких питань оплати праці
на виконання Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»

12 Січня 2017, 16:24

http://www.msp.gov.ua/news/12305.html


Міністерство соціальної політики щодо застосування Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі – Закон) інформує.

Законом приведено поняття мінімальної заробітної плати у відповідність до європейської практики та міжнародних норм, зокрема шляхом:

запровадження нової методології визначення мінімальної заробітної плати (як нижньої межі оплати праці, що гарантується державою);

встановлення мінімального посадового окладу у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при побудові схем посадових окладів, визначенні плати за надання адміністративних послуг, судового збору, суми податків тощо.

Із 01.01.2017 прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, Законом України „Про Державний бюджет України на 2017 рік” затверджено у розмірі 1 600 гривень, мінімальну заробітну плату в місячному розмірі – 3 200 гривень, у погодинному розмірі – 19,34 гривні.

Згідно із Законом при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

У випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах праці, зазначені доплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3 200 гривень).

Якщо ж умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, за роботу у шкідливих та важких умовах праці, то зазначене підвищення враховується до мінімальної заробітної плати.

Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому заробітна плата є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, роботодавець зобов’язаний провести доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно із заробітною платою.

Якщо ж працівник не виконав місячну норму праці, перебував у відпустці, на лікарняному, працює неповний робочий час тощо, то оплата його праці проводиться пропорційно виконаній нормі праці.

Час простою не з вини працівника оплачується згідно з нормами статті 113 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) без проведення доплати до рівня мінімальної заробітної плати.

При запровадженні підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом місяць робота понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період оплачується як надурочна і зазначена виплата здійснюється понад розмір мінімальної заробітної плати.

Якщо робота при підсумованому обліку робочого часу виконується в межах встановленої працівнику тривалості робочого часу, яка є меншою нормальної тривалості робочого часу, відповідно до графіку роботи, йому нараховується заробітна плата у розмірі не нижчому від мінімальної заробітної плати.

Для підприємств, на яких встановлено підсумований облік робочого часу, з метою зменшення годин надурочної роботи та навантаження на фонд оплати праці рекомендується застосовувати такі облікові періоди як півріччя, рік.

Законом також внесено зміни до законів України, в яких заробітна плата або посадові оклади визначались на основі мінімальної заробітної плати. Відповідно до цих змін розміри заробітної плати та посадових окладів будуть визначатись у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Звертаємо увагу, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.12.2016 № 1037 „Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”.

Із 01.01.2017 посадові оклади (тарифні ставки) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери розраховуються виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, визначеного у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, який у 2017 році становить 1 600 гривень.

При цьому керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери з метою недопущення „зрівнялівки” в розмірах заробітної плати доручено забезпечити в межах фонду оплати праці диференціацію заробітної плати працівників, які отримують її на рівні мінімальної, за рахунок встановлення доплат, надбавок, премій залежно від складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його праці.

У зв’язку з цим місцевим державним адміністраціям треба взяти на особистий контроль питання забезпечення підвищення мінімальної заробітної плати, особливу увагу звернути на недопущення „зрівнялівки” в розмірах заробітної плати, скорочення працівників, переведення їх на неповний робочий час.

Підвищення мінімальної заробітної плати не може бути підставою для звільнення. Водночас відповідно до статті 32 КЗпП у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Статтею 56 КЗпП передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Також звертаємо увагу, що змінювати істотні умови праці роботодавець вправі лише за наявності змін в організації виробництва та праці. Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 „Про практику розгляду судами трудових спорів” визначено, зокрема, що зміною в організації виробництва і праці визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну або на індивідуальну форму, впровадження передових методів, технологій тощо.


* * *


Роз’яснення ФПУ
щодо реалізації законодавчих змін в оплаті праці


Протягом грудня 2016 року Парламентом прийнято низку законодавчих актів у сфері оплати праці, зокрема закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№1774-VIII від 06.12.2016 р.) та

«Про Державний бюджет України на 2017 рік» (№1801-VIII від 21.12.2016 р.), яким встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 3200 грн.

Так, законом №1774-VIII змінено суть та структуру мінімальної заробітної плати. Показник мінімальної заробітної плати не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів.

Тепер до мінімальної зарплати можуть включатися доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати, за винятком доплат за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Скасовано поняття оплати за просту некваліфіковану працю. Таким чином, питання співвідношення оплати за некваліфіковану та кваліфіковану працю перенесено у площину колективно-договірних відносин. Водночас через невизначеність, хто саме має регулювати перелік доплат, надбавок, заохочувальних та компенсаційних виплат, що включаються до складу мінімальної заробітної плати, ці питання, також, мають вирішуватися соціальними партнерами в рамках колективних договорів і угод.

Кожного місяця перед виплатою заробітної плати необхідно проводити звірку нарахованої заробітної плати із розміром мінімальної заробітної плати. Якщо розмір нарахованої працівникові заробітної плати нижче, ніж розмір мінімальної заробітної плати, необхідно здійснити доплату до 3200 грн.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

При цьому варто пам’ятати про складові, що за жодних обставин

не включаються в розрахунок нарахованої заробітної плати. Так, відповідно до закону №1774 від 06.12.2016 не включаються:

- доплата за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я (зокрема, доплата за роботу у шкідливих умовах праці за результатами атестації робочого місця, доплата за використання дезінфікуючих засобів тощо);

- доплата за роботу в нічний час;

- доплата за роботу в надурочний час;

- надбавка за роз’їзний характер роботи;

- премії до святкових і ювілейних дат;

- винагорода за цивільно-правовим договором;

- зарплата на роботі за внутрішнім сумісництвом.

Разом з тим, не включаються також виплати, нараховані за невідпрацьований час:

- відпускні (в т.ч. компенсація за невикористану відпустку);

- лікарняні (в т.ч. декретні);

- оплата простою;

- оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час;

- оплата підвищення кваліфікації виходячи з середньої зарплати,

а також виплати, що не залежать від виконаної працівником місячної (годинної) норми праці:

- матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань);

- сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору;

- індексація заробітної плати.

Крім того, переглянуто норму щодо необхідності перевищення розміром тарифної ставки працівника першого розряду розміру мінімальної заробітної плати. Орієнтиром для встановлення розміру тарифної ставки працівника

І тарифного розряду не бюджетної сфери є величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначається законом про держбюджет, станом

на 1 січня календарного року.

Водночас, на виконання пункту 2.4. Генеральної угоди на 2016–2017 роки Сторони провели переговори щодо визначення розміру тарифної ставки робітника І розряду небюджетної сфери, проте консенсусу не досягнуто.

Завдання профспілок у ситуації, що склалася, – під час проведення переговорів із внесення змін і доповнень до галузевих, територіальних угод та колективних договорів зберегти існуючі гарантії працівників в оплаті праці, а також забезпечити оптимальне співвідношення між кваліфікованою та некваліфікованою працею, основною та додатковою заробітною платою.

З метою мінімізації доплат до 3200 грн. висококваліфікованим працівникам, а також адекватної оцінки праці таких працівників рекомендуємо домагатися встановлення у колективних договорах і угодах тарифної ставки працівника основної професії у співвідношенні до розміру фактичного прожиткового мінімуму, що розраховується Мінсоцполітики. Разом з тим, необхідно звести до мінімуму кількість доплат, надбавок, заохочувальних та компенсаційних виплат, що включаються до складу мінімальної заробітної плати на конкретному підприємстві.

Також необхідно контролювати, щоб збільшення фонду оплати праці у 2017 році було адекватним виконанню норми закону про те, що нарахована заробітна плата кожному працівникові має бути не нижче 3200 грн.

Прикінцевими положеннями закону №1774 від 06.12.2016 зобов’язано соціальних партнерів у тримісячний термін привести норми колективних договорів і угод у відповідність до чинного законодавства.

Принципи добровільності і невтручання держави в переговорний процес та реалізації зобов’язань Сторонами колективних переговорів, що гарантується Конвенцією МОП 1949 p. № 98 про право на організацію і на ведення колективних переговорів, Конвенцією МОП 1981 p. № 154 про сприяння колективним переговорам, знехтувані цими законодавчими змінами.

Однак відповідно до ст. 10 Закону України «Про колективні договори і угоди» у випадку, коли одна із сторін звернеться до іншої сторони (сторін) з ініціативою про початок колективних переговорів з метою внесення змін до чинних договорів, угод, друга сторона (сторони) повинна розпочати переговори протягом семи днів.

У разі недосягнення згоди сторін на укладення нового колективного договору, угоди (внесення змін і доповнень до чинних договорів, угод), продовжують діяти норми попереднього договору, угоди як мінімальні гарантії для працівників до укладення нового колективного договору, угоди. Також норми договорів, угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.

Проте, варто пам’ятати, що законодавством України допускається відтермінування введення в дію нових договірних гарантій з оплати праці лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців за умови дотримання державних норм і гарантій в оплаті праці.

Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) на профспілки та їх об’єднання покладено обов’язок щодо здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Повноваження профспілок, їх об’єднань та структурних ланок щодо здійснення громадського контролю визначається статтею 247 КЗпП, статтями 21 та 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

У процесі запровадження нових підходів до оплати праці з метою забезпечення належного захисту прав працівників необхідно організувати систематичний контроль за неухильним додержанням роботодавцями законодавства про працю, зокрема в частині своєчасності та повноти нарахування та виплати заробітної плати.

Такий контроль має забезпечуватися:

- на рівні галузі та території – правовими інспекторами праці профспілок або громадськими інспекторами праці, які мають відповідні повноваження;

- на рівні підприємств, установ, організацій – виборним профспілковим органом, через який профспілка здійснює свої повноваження, або громадськими інспекторами праці, де вони обрані.

Відповідні положення про здійснення зазначеного контролю необхідно включати у колективні договори та угоди при перегляді їх умов у зв’язку із змінами у законодавстві.

У випадках безпідставної відмови роботодавців від забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати слід використовувати можливості вирішення розбіжностей, які передбачені у Законі України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів, конфліктів», або звертатися до суду.

У разі необхідності, для виявлення фактів порушення законодавства про оплату праці, вжиття заходів щодо їх усунення слід ініціювати в установленому порядку перевірку підприємства, установи, організації інспекторами праці територіальних органів Держпраці або виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, посадовими обов’язками яких передбачено повноваження здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Згідно з пунктом 2.3. Угоди про співпрацю між Державною службою України з питань праці та Федерацією професійних спілок України, укладеної 22 червня 2016 року, представники профспілкових організацій, що входять до складу ФПУ, можуть брати участь у зазначених перевірках.

Крім того, у разі порушення чинного законодавства, норм колективних договорів та трудових прав працівників можна звернутися на гарячу лінію до правових інспекторів праці апарату ФПУ за телефонами

(044) 528-70-67, (044) 528-70-74, (044) 528-70-75.

З метою контролю за виконанням норми закону щодо виплати заробітної плати на рівні не нижче 3200 грн. Урядом утворено Міжвідомчу робочу групу з питань забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати та ініційовано створення таких груп у кожному регіоні.

Рекомендуємо членським організаціям долучитися до роботи цих груп в областях.

Крім того, у ФПУ буде запроваджено власний аналогічний моніторинг.

ФПУ, в свою чергу звернулася до Віце-прем’єр-міністра України Розенка П.В. щодо проведення в період 19-24 січня 2017 року наради із залученням профспілкового активу, членів міжвідомчої робочої групи, представників причетних центральних та місцевих органів виконавчої влади.


* * *


ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ

01019, м. Київ-19, вул. Шота Руставелі, 25, аб/с 116
тел. 289-18-79; тел./факс 289-62-50, E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


12.01.17 р.№ 02-06

Віце-премʼєр-міністру України
РОЗЕНКУ П.В.


Шановний Павле Валерійовичу!

Профспілка працівників культури України змушена звернутися до Вас особисто у звʼязку з чисельними листами, заявами та усними зверненнями керівників закладів культури, які надходять до Профспілки з питань практичного застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Цією постановою внесено зміни до постанови КМУ від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та визначено, що «посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 1 січня 2017 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року», який відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

В той же час, відповідно до ст. 31 Закону України «Про оплату праці» визначено: «якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати».

Тобто, на підставі діючого законодавства, керівники закладів мають здійснювати працівникам, які отримують заробітну плату нижче мінімальної, доплату до її рівня (статтею 8 Закону про Держбюджет-2017 з 1 січня 2017 рокувстановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3200 гривень).Це, в основному, стосується працівників, посадові оклади яких відповідають 1-10 тарифним розрядам ЄТС.

Крім того, з метою недопущення зрівнялівки в оплаті праці кваліфікованих працівників з працівниками, які займають посади та виконують роботи без кваліфікації, керівникиустанов, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, відповідно до частини другої пункту 2 постанови від 28 грудня 2016 року № 1037 зобовʼязанізабезпечити диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.

Саме щодо практичного застосування цього положення і виникають запитання:

1. Яким чином має бути забезпечено зазначену диференціацію, якщо в фондах оплати праці бюджетних установ комунальної форми власності місцевими бюджетами не передбачено кошти на зазначені цілі?

2. Така диференціація має бути забезпечена тільки для працівників, що займають посади, які відповідають 1-10 тарифним розрядам ЄТС, чи й для працівників більш високих тарифних розрядів у випадках, коли їх зарплата дорівнює або менше заробітної плати працівників більш низьких розрядів, щоб не втрачався сенс кваліфікованої праці?

Для керівників бюджетних установ вкрай важливим є отримання кваліфікованих, детальних відповідей на вищеназвані питання, адже, як відомо, для контролю за виконанням урядового рішення та моніторингу ситуації з виплатою заробітної плати на рівні не нижче мінімальної слідкуватиме очолювана Вами Міжвідомча робоча група, створена за всебічної підтримки та участіпрофспілок.

Для ясності наведемо декілька прикладів.

1. Відповідно до штатного розпису працівнику культури (бібліотекар, бібліограф) встановлено 8-й посадовий оклад (1600 грн. х 1,64= 2624 грн.). Крім того, на підставі діючого законодавства, він повинен отримувати доплату за вислугу років (наприклад, 10 % від посадового окладу –262,40 грн.) та доплату за особливі умови праці ( до 50-ти %, наприклад 10 % - 262,40 грн.). Сумарно, його місячна заробітна плата становитиме: 2624 + 262,40 + 262,40 = 3148,80 гривень. Тож, до мінімальної зарплати роботодавець повинен доплачувати: 3200 – 3148,80 = 51,20 гривень.

Відповідно до штатного розпису працівнику культури (керівник художній, лектор (екскурсовод) І категорії)встановлено 9-й посадовий оклад (1600 грн. х 1,73= 2768 грн.). Інших доплат в залежності від його стажу роботи не передбачено. Тож, до мінімальної заробітної плати роботодавець повинен доплачувати: 3200 – 2768 = 432 гривні.

В цьому прикладі працівник з меншим посадовим окладом отримує більш високу заробітну плату.Різниця складає 380,80 грн. (3148,80 – 2768).

2. Працівнику культури (провіднийнауковий співробітник, художник І категорії) встановлено 11-й посадовий оклад (1600 грн. х 1,97 = 3152 грн.). Крім того, він отримує доплату за вислугу років 30 % - 945,60 гривень. Сумарно його заробітна плата становитиме: 4097,60 гривень.

Працівнику культури (старший науковий співробітник) встановлено 12-й посадовий оклад (1600 х 2,12 = 3393 грн.), що складає його повну заробітну плату.

В цьому прикладі різниця в заробітній платі двох працівників становитиме 704,60 (4097,60 – 3393) гривень, і працівник більш високої кваліфікації отримує вищу заробітну плату.

Яким чином здійснювати диференціацію в обох (абсолютно різних) випадках? За яким принципом при цьому визначаються міжтарифні співвідношення?

Шановний Павле Валерійовичу! Профспілка працівників культури України, займаючи соціально відповідальну позицію та підтримуючи державне реформування, просить дати доручення щодо надання відповідей на вищезазначені запитання, реалізація яких дасть змогу вчасно забезпечити якісне виконання урядових рішень.

Дякуємо за надану відповідь.


З повагою,
Голова Профспілки
Л.Ф.Перелигіна