КЗ КОР "Київська обласна бібліотека для дітей"  вітає  із літом та Зеленими Святами!

З найдавніших часів українці оберігали свої традиції та духовні надбання, збагачуючи  і передаючи їх із покоління до покоління. Наші пращури завжди по особливому ставились до  природи, як джерела  здоров’я, сили й краси. Ще з давніх часів  вони поклонялись Сонцю, Літу, Вітру, Дощу. Вірячи в магічну силу слова, молитвами та різноманітними ритуалами намагалися задобрити їх та забезпечити собі добробут і щедрий урожай. У стародавніх українців, у дохристиянські часи, Трійця означала пошанування Сонця, Зеленого дива, Води та Землі.

"Найпоетичнішим святом, що тісно ув'язане з природою, є Трійця. Вся сукупність дійств — "завивання вінків", Клечальна субота, П'ятидесятниця (Клечальна неділя), Русалії, "похорон Ярила"  і поминання предків — так чи інакше суголосна з живою природою, яка для наших пращурів була найвищим духовним самоочищенням" - написав Василь Скуратівський у книзі "Дідух".

День Святої Трійці, також П'ятидесятниця, День Зіслання Святого Духа, Зелена неділя — одне з  найголовніших, найдавніших і найповажніших християнських свят, яке у православ'ї входить до числа дванадцяти свят, а в Католицькій церкві має найвищий статус урочистості.

У книзі Діянь апостолів ідеться, що через 50 днів після воскресіння Христа Богоматір, апостоли і учні Христа зібралися разом. Вони очікували обіцяного Вчителем хрещення Святим Духом. З шумом, схожим на вітер, Святий Дух зійшов на них у вигляді язиків полум'я (до речі, давньоєврейською «дух» і «вітер» - тотожні). Після цього апостоли заговорили різними мовами, чим дуже здивували оточуючих. Так збулася обіцянка Христа: Святий Дух став наставляти учнів, давав їм сили творити чудеса в ім'я Бога і проповідувати християнство по всьому світу.

Свято П'ятидесятниці зветься також Трійцею бо цього дня Господь уперше проявився в усіх своїх іпостасях - як Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий.

Саме зі сходження Святого Духа на апостолів, починається історія створення святої вселенської  апостольської Церкви, від якої ведуть своє походження всі сучасні християнські церкви на нашій планеті.

Церковна традиція святкування свята Трійці міцно переплелася з дохристиянськими віруваннями. Своїм корінням Трійця сягає часів древніх слов'ян, які в  цю пору року влаштовували масштабні святкування так званих Зелених днів. Це стародавнє слов'янське свято, що входить в весняно-літній цикл урочистостей. Троїцький тиждень змінює Зелений, а після наступав так званий Покровський пост. Всі ці свята символізували закінчення весняного періоду і настання літа.

Тиждень перед Трійцею називається "зеленим", або клечаним. Назва пішла від клечання - гілля, зрубаного в цей час для оздоблення оселі і двору.

Напередодні свят, у п’ятницю, жінки йшли до лісу збирати лікарські трави, які мали особливу лікувальну силу, а також росу, якою лікували хворі очі. Також рвали траву, яку згодовували домашній худобі "щоб було багато молока", 

У суботу до схід сонця збирали запашні квіти і трави - любисток, полин, чебрець - і прикрашали оселю, а ввечері зеленими гілками верби, липи, клену, ясеня, дубу, горіху - подвір’я та будівлі, щоб аромати трав і рослин,  вигнали всю нечисту силу. 

В батьківську суботу, в день перед Трійцею, поминали померлих родичів,  відвідували кладовища, прибирали могили і молилися за померлих.

У неділю зранку в церкві відбувалася святкова відправа, що закінчувалася освяченням зелених трав, квітів.  Цього дня у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб в році.  Підлогу храму устеляли свіжоскошеною травою, ікони прикрашали весняними квітами і гілками дерев.  У віруючих прийнято приносити з собою на службу зелень, квіти, березові або кленові гілочки, щоб освятити їх, а після розкласти у себе вдома в якості оберега (найчастіше гілочки кладуть близько ікон). Вважається, що такий обряд допомагає захиститися від злих духів і негативної енергії. І, взагалі, березові або кленові гілки  символізують Святий Дух. Зелень, квіти символізують життя. Так люди висловлюють радість і дякують Богу за відродження їх до нового життя через хрещення. Після богослужіння свяченою водою обов'язково кропили криниці.

Після обідні в давнину, особливо молоді люди, влаштовували масові гуляння, присвячені святу Трійці. Хлопці та дівчата збиралися разом, співали пісні і вибирали собі пару. Існував особливий обряд, який в інший день був категорично заборонений. Так, дівчата в цей день могли самостійно вибрати собі нареченого. Для цього потрібно було сплести вінок і надіти його на голову хлопця, за якого дівчина хотіла вийти заміж. Такий ритуал на Трійцю вважався свого роду заручинами.

А ось ворожіння проводилися в ігровій формі. Так, наприклад, дівчата плели вінки, а після кидали їх одночасно в воду. Згідно з правилами, чий вінок попливе швидше, та й швидше за всіх вийде заміж.

В цей день особливу увагу люди звертали на стан погоди. Якщо на Трійцю йшов дощ, була гроза і грім, то, вважалося, майбутній рік буде врожайним і теплим. А, якщо спека – то літо буде посушливим.

Наступного дня, у понеділок, святкують День Святого Духа.

Перший тиждень після Трійці називається Седмицею, першою після П'ятидесятниці, і під час нього не постують. Закінчується він неділею Всіх Святих і заговинами на Петрів піст, який цього року буде тривати з 15 червня по 11 липня.

Трійця - це остаточне прощання з весною і зустріч літа. "Трійця, - казали з цього приводу, - трьома святами багата: квітами, травами й рум'яним літом".

КЗ КОР "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ",

генеральний директор МИКОЛА ЗНІЩЕНКО 

ЩИРО ВІТАЮТЬ ЗІ СВЯТОМ ТРІЙЦІ! 

ХАЙ ГАРНІ ЛІТНІ ДНІ ПРИНЕСУТЬ ДО КОЖНОЇ  ДОМІВКИ 

ЩАСТЯ ТА ЗДОРОВ`Я, МИР, ДОБРО, РАДІСТЬ,

ТЕПЛО І ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ!

Зелена неділя, клечана неділя.

Із Трійцею, з святом вітаємо вас!

Даруйте оселям клечання веселе

На щастя, на спокій, на радісний час.

Щоб в полі врожайно жита колосились,

Щоб сонечко гріло і дощ напував,

Любисток і м'яту заносьте у хату,

Ховайте долівки під розкішшю трав.

Зелена неділя, клечана неділя

На мир, на добро повсякдень, повсякчас.

Квітчайте дорогу до нашого Бога.

Із Трійцею, з святом вітаємо вас!

                                                               Оксана Василець (Київщина)

Світлана Нікольська -

головний методист КЗ КОР КОБдД