26 грудня 2018 року в  КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей» (генеральний директор: М. П. Зніщенко) відбувся останній в цьому році майстер-клас, проведений художником Георгієм Сергєєвим.

На майстер-класі, окрім традиційних вже ліноритів, Г. Сергєєв продемонстрував техніку живопису таку, як «акварелі по-сирому».

Акварелі по-сирому - (фр. Aquarelle - водяниста; італ. acquarello, - «по-сирому» або «по-мокрому», «мокрим-по-мокрому» фр. travailler dans l'eau - «працювати в воді») - така техніка в акварелі, коли фарба наноситься на рясно змочений водою папір. Такий спосіб можливий тільки в акварельному живописі. Метод «по-сирому» часто застосовується в комбінації з роботою аквареллю «по-сухому». Він вимагає від художника точності у виборі кольору і тону, навіть досвідчений майстер, працюючи по мокрому паперу, не може передбачити остаточний результат, так як малюнок залишається «в русі» до повного висихання. У той же час саме своєю непередбачуваністю акварель «по-сирому» приваблює багатьох художників. Також цей метод, що дає можливість легко наносити фарби і змивати їх при помилках, не затираючи папір, дозволяє краще вивчити специфіку акварельного живопису початківцям. Творам, виконаним аквареллю «по-сирому», властива м'якість мазка і неповторна фактура барвистого шару, яких неможливо домогтися ні в якій іншій живописній техніці. Цей метод акварельного живопису особливо підходить для виконання пейзажів і передачі атмосферних ефектів.

Перед нанесенням фарби аркуш паперу змочується, надлишки води знімаються губкою або ватяним тампоном. Іноді можна працювати на папері, під який підкладена волога ганчірка. Не слід наносити фарби, багаторазово нашаровуючи їх одну на одну тому, що їх тон вийде забрудненим. Якщо потрібно прописати дрібні деталі, необхідно дочекатися повного висихання і працювати пензлем вже з невеликою кількістю фарби; можлива також робота на поступово висихаючому малюнку з переходом від «заливок» до колірних плям з чіткими кордонами.

Фарба наноситься швидко, в повну силу, одним дотиком. Пігменти різних кольорів з водою, нанесені на мокрий папір, не змішуються до кінця, фарби «відсувають» одна одну і «просочуються» один в одного, створюючи нові несподівані поєднання. Щоб уникнути потьоків, малюнок рекомендується розмістити на горизонтальній поверхні. 

Однак, деякі художники спеціально створюють потьоки, щоб отримати цікаві ефекти. Для цього підрамник з папером нахиляється. Іноді, для прискорення висихання і закріплення отриманих потьоків, роботу висушують феном. Елемент випадковості завжди дуже сильний тому, що забезпечити повний контроль над процесом руху фарби неможливо. Уповільненню висихання фарб сприяють додані у воду гліцерин або мед, повільніше втрачає вологу папір, розтягнутий на стіраторі. 

Існує також думка, що робота по попередньо змоченим папером істотно збіднює акварель через неможливість контролю над розтіканням фарби і відрізняється лише поверхневими ефектами.

Чекаємо нових творчих зустрічей на мастер-класі в наступному році!