7 квітня 2015 року

Директорам обласних бібліотек для дітей
Директорам обласних бібліотек для юнацтва

Шановна безіменна президія УБА 30.03.2015 року надіслала «Представлення інтересів читачів і працівників дитячих бібліотек Українською бібліотечною асоціацією», за що дякую Вам за Вашу увагу-відповідь і прояснення своєї «клієнтоорієнтованої, інноваційної» позиції щодо сучасного стану речей, а також світлого майбутнього у бібліотечній справі незалежної України протягом часу існування УБА.

Як на мене, Ви або не уважно ознайомилися зі змістом мого «Звернення до директорів спеціалізованих бібліотек для дітей і директорів обласних бібліотек для юнацтва», або робите вигляд, що у бібліотечній Україні відсутня проблема з упередженого ставлення до спеціалізованих бібліотек для дітей, юнацтва і молоді.

Із змісту «Проекту» НПБУ витікає, що обласні бібліотеки для дітей і обласні бібліотеки для юнацтва планують об'єднати під патронат ОУНБ, вважай загнати під дах ОУНБ - як майбутнього єдиного керманича всією бібліотечною діяльністю у кожній області України.

Всі, так звані, бібліотечні «інноваційні процеси», як завжди, народжуються у НПБУ і, звичайно, підтримуються УБА (вважай президією, яка складається переважно з директорів ОУНБ). Ці, так звані, «бібліотечні реформи» у бібліотечній справі України проходять під гаслами різних оптимізацій і не зустрічають опору від УБА. Вони впроваджуються через нормативно-правові акти і закони у реальне безідеологічне, за національними ознаками незалежної України, життя бібліотек України.

Вибачте, але мені байдуже, щодо Вашої «клієнтоорієнтованності», безідейної діяльності УБА. Їздіть собі на здоров'я до Пуерто-Ріко, Майямі, проводьте різні навчально-освітні програми у Бангладеші і Гондурасі, нагороджуйте, залучайте до своїх платних заходів усіх бажаючих, але, як казав герой фільму «Біле сонце пустелі»: «Мне за державу обидно», у якій є ГО УБА і НПБУ, яким «заважають» жити спеціалізовані бібліотеки для дітей, юнацтва і молоді.

У своєму «Зверненні» я чітко окреслив проблему, яка має місце у бібліотечній Україні останні 20 років, яка, до речі, призвела до втрати бібліотечного Криму, а також більшості бібліотек Донбасу і Луганщини, і проблема ця полягає у «безідейному» вихованні користувачів дорослих бібліотек. За роки такої діяльності ми маємо те, що маємо вирощених «тітушок», сепаратистів, терористів, втрати кримсько-татарських, тюркських бібліотек в Криму.

У Вашому листі жодним словом не наголошується про збереження спеціалізованих обласних бібліотек для дітей та юнацтва, які сьогодні є найактивнішими форпостами з формування духовної і національної ідеології, сприяння вихованню українського патріотизму.

Можна було б вітати Ваші, разом із НПБУ, упереджувальні дії щодо неприпустимості реорганізації бібліотечної галузі в Україні за Проектом під назвою «Мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні», що обумовлюється запланованим «добровільним» об'єднанням місцевих громад. Але цього не сталося. Навпаки, УБА із НПБУ збираються «добровільно» під дахом ОУНБ з'єднати спеціалізовані бібліотеки для дітей та юнацтва, прикриваючись «європейським вибором». Не смішіть людей, а в даному випадку - бібліотекарів України інтелектуальну еліту нашого суспільства.

І останнє, на що я вкотре звертаю увагу шановної президії УБА, — Ви повідомляєте про Ваші здобутки, про виїзди до бібліотек Європи та Світу в цілому, про Ваші акції, у яких брали участь бібліотекарі бібліотек для дітей. Це добре і правильно. Але, особисто мені і бібліотечним колегам із спеціалізованих бібліотек для дітей і юнацтва було б набагато корисним, якби ГО УБА, в міру своїх «скромних» можливостей, підтримали б нововведення у бібліотечній Україні з ліквідації кількісних показників по оплаті праці бібліотекарів, які залишились у спадок від комуно-більшовицького СРСР незалежній бібліотечній Україні у вигляді «кількості читачів», «кількості книговидач».

Інформуючи бібліотечну аудиторію про міжнародні бібліотечні стосунки, було би бажаним звернути увагу бібліотечної громадськості України на те, що у бібліотеках Америки відсутнє «Вікно в Україну», а також у Пуерто-Ріко, Гондурасі і Бангладеш відсутні кількісні показники по оплаті праці їхніх бібліотекарів, але і там присутній фонд «Відродження» і «Бібліоміст». Всім відомо, якби не діяльність цих фондів, то ми б бібліотечне Пуерто-Ріко і йому подібне не знали. Але зауважу, хто платить, той і замовляє музику під яку танцює бібліотечна Україна.

P.S. До речі. Тези, які я озвучив, підтримуються бібліотекарями спеціалізованих бібліотек для дітей і юнацтва у їхніх заявах і листах до УАПБД; НБУ для дітей. Як на мою думку, нам всім, дійсно, у цей складний час випробувань загарбницькою війною з боку Росії, у час численних, багатотисячних жертв у боротьбі за справжню незалежність України - слід ідеологічно визначитися. І бібліотечній Україні, разом з її різновидом існуючих бібліотек, посилити діяльність проукраїнського, національно-патріотичного спрямування і переконувати керівництво країни, уряд, політиків в тому, що зараз, як ніколи, не можна руйнувати мережу бібліотечних закладів і особливо мережу бібліотек за віковою спеціалізацією, бо країну буде чекати безідейне, соціально-апатичне майбутнє.

Також є побажання народжувати, так звані, «проекти» не потайки, а залучити до їх розробки бібліотечних ГО, директорів ОБД, ОБЮ, представників Мінфіну, Мінюсту України.

Якщо Україна, як незалежна від Росії і США держава, зробила свій Європейський вибір, то і бібліотечні нормативно-правові стандарти з діяльності бібліотек і оплаті праці бібліотекарів повинні бути приведені у відповідність до європейських, а не вибірковими, як комусь вигідно: одні для обласних бібліотек, інші для національних бібліотек.

Сьогодні, втрачаючи на недостатній проукраїнській ідеологічній роботі у бібліотеках України, ми спостерігаємо суттєву загрозу незалежності певних областей України… Нащадки нам цього не пробачать, як і ми сьогодні, не пробачаємо Переяслівську зраду та її наслідки для сучасної України, як не пробачаємо комуно-більшовицькій Росії її загарбницькі дії проти українського народу у роки громадської війни, двох світових воєн, роки голодомору, нинішньої анексії Криму і загарбницької війни на Донбасі і в Луганську.

В результаті теперішніх історичних подій, Україна опинилася в полі зору глобальних інтересів двох гіперкапіталістичних монстрів: Росії і США. Нам, знаходячись між ними, треба зберегтися, як українському етносу, українській ментальності і зберегти свою рідну Україну, тобто, не повторити долі корінних народів, що зникли в Росії і США.

Все, вищевикладене, повинно стати нашою повсякденною бібліотечною стратегією і тактикою в роботі всіх спеціалізованих бібліотек для дітей, бібліотек для юнацтва і молоді. А бібліотечним колам, на які покладається розробка проектів з реформування галузі, бути більш свідомими, більш далекоглядними, більш патріотичними.

Дякую за увагу.

З повагою
Директор Київської обласної
бібліотеки для дітей, Президент
Української асоціації
працівників бібліотек для дітей
М.П.Зніщенко